Українсько-татарські політичні взаємини та соціальні комунікації у ХVI - початку XVIII ст.

Дисертація присвячена комплексному аналізу різних форм політичних
взаємин та соціальних комунікацій українського і татарського населення у XVI
– на початку XVIII ст. На основі архівних та опублікованих джерел
проаналізовано політику татарського осадництва на землях Волині, Поділля,
Київщини, Галичини. Визначено правове становище, соціальну структуру,
локалізацію татар-осадників та розроблено карту їх розселення у цих регіонах.
Прослідковано участь підрозділів служивих і кримських татар в політичних та
військових подіях Української революції XVII ст. Розкрито вплив цих подій на
міграцію татарського населення та османське підданство татар-осадників і
українських козаків в останній третині XVII ст. Окреслено групи слов’янського
населення з українських земель в Кримському ханстві. Проаналізовано
особливості їх становища та характер конфесійної політики Бахчисарая.
Встановлено місце козацьких підрозділів у війську держави Гіреїв.

The dissertation is devoted to the complex analysis of various forms of political
relations and social communications of the Ukrainian and Tatar people in the XVI –
early XVIII century. On the basis of archival and published sources, the policy of
Tatar sedimentation on the lands of Volyn, Podillya, Kyiv region, Galicia was
analyzed. On the basis of these data, a map of their resettlement on the Ukrainian
territory was developed. The regional specificity of the deposition of the Tatars
reflected the historical, legal and geographical features of these regions. Most of their
communities are recorded in Volhynia, where until the middle of the XVII century
the private Tatars dominated the possessions of the princely and magnate families of
Ostrohsky, Koretsky, Vyshnevetsky, Senyavsky, Zaslavsky and others. The legal
status, social structure, localization of the Tatars-sedentaries are determined and a
map of their resettlement in these regions is developed.
The involvement of service units and Crimean Tatars in the political and
military events of the Ukrainian revolution of the XVII century was observed.
Ukrainian revolution of the XVII century influenced their internal (within the
Rzeczpospolita) and the external (between the Crimean Khanate, Ottoman Devlet and
the Rzeczpospolita) migration, causing the actual disappearance of the institution of
serving Tatars on the lands of the Hetmanate. During the second half of the XVII
century Tatar banners took part in most campaigns of the Crown troops on the Ukrainian lands, and their number in the service of the Crown increased significantly
The influence of these events on the migration of the Tatar population and the
Ottoman citizenship of the Tatars-sedentary and Ukrainian Cossacks in the last third
of the XVII century are revealed. The groups of the Slavic population from the
Ukrainian lands in the Crimean Khanate are outlined. The peculiarities of their
situation and the character of the confessional policy of Bakhchisarai are analyzed.
The place of the Cossack units in the army of the Geraylar state was established.
During the XVI – early XVIII centuries in the Crimean Khanate there were
permanent and temporary population groups from Ukrainian lands that differed in
their legal status, religion and sphere of activity. By status, origin and kind of
activity, they are divided into personally free Christians, captives and Cossacks in the
military service of Bakhchisarai. An analysis of the confessional policy of the
Geraylar dynasty showed that it was formed under the influence of the Turkic
customary law (Adat, Tiore), norms of Sharia and Islamic political institutions. The
Christian population in the state of the Geraylar was actively involved in trade,
agriculture and crafts, paying general and land taxes.

Dysertacja poświęcona jest kompleksowej analizie różnych form stosunków
politycznych i komunikacji społecznej ludności ukraińskiej i tatarskiej w XVI - na
początku XVIII wieku. Na podstawie źródeł archiwalnych i opublikowanych
przeanalizowano politykę osadnictwa tatarskiego na ziemiach Wołynia, Podola,
Kijowszczyzny, Galicji. Określono status prawny, strukturę społeczną, lokalizację
Tatarów-osadników oraz opracowano mapę ich zamieszkania w tych regionach.
Dostrzeżono udział jednostek i polskich i krymskich Tatarów w wydarzeniach
politycznych i wojskowych Ukraińskiej rewolucji XVII wieku. Przedstawiono wpływ
tych wydarzeń na migrację ludności tatarskiej oraz na osmańskie obywatelstwo
Tatarów-osadników i Kozaków ukraińskich pod koniec XVII wieku. Określono
grupy ludności słowiańskiej z ziem ukraińskich w Chanacie Krymskim.
Przeanalizowano specyfikę ich sytuacji i charakter polityki wyznaniowej
Bakczysaraju. Ustanowiono miejsce jednostek kozackich w armii państwa Girejów.