International experience in developing future it specialists’ professional competence in the context of sustainable development

The article synthesizes international experience (2020-2025) in developing the professional competence of prospective IT specialists within sustainable development. The study integrates a theoretical review of scholarly sources with content analysis of publicly available descriptions of degree programs, courses, and institutional initiatives, and applies comparative pedagogical analysis to purposively selected cases in North America, Europe, and Asia (e.g., MIT, Stanford, Cambridge, ETH Zurich, TU Delft, NUS, the University of Tokyo). The comparison identifies transferable patterns and region-specific emphases: interdisciplinary integration of computing with humanities and social sciences; project- and challenge-based learning focused on real sustainability problems; early engagement in research and capstone projects; institutional support through laboratories/ centers and partnerships with industry and civic stakeholders; internationalization via joint programs and virtual mobility; and systematic development of soft skills, ethical reasoning, responsible computing, and accountability for digital solutions’ societal impact. The findings show that sustainability is most effectively embedded not as a standalone «add-on» course, but as a cross-cutting component of curriculum content and program organization, aligned with assessment tools (rubrics, portfolios, expert review, and project defenses) that evaluate technical quality alongside environmental, social, and ethical impacts of student products, and make learning outcomes traceable across modules. The results can support modernization of Ukrainian IT programs by adapting reproducible mechanisms (interdisciplinarity, project-based learning, research tracks, partnerships) and by refining a competency assessment framework for sustainable development in IT education.

Стаття узагальнює міжнародний досвід (2020-2025) розвитку професійної компетентності майбутніх ІТ-фахівців у контексті сталого розвитку. Дослідження поєднує теоретичний огляд наукових джерел із контент-аналізом публічно доступних описів освітніх програм, курсів та інституційних ініціатив і застосовує порівняльно-педагогічний аналіз до цілеспрямовано відібраних кейсів у Північній Америці, Європі та Азії (зокрема MIT, Stanford, Cambridge, ETH Zurich, TU Delft, NUS, University of Tokyo). Порівняння дає змогу виокремити відтворювані підходи та регіонально специфічні акценти: міждисциплінарну інтеграцію інформатики з гуманітарними й соціальними науками; проєктне та проблемно-орієнтоване навчання, спрямоване на розв’язання реальних завдань сталого розвитку; раннє залучення студентів до досліджень і випускних (capstone) проєктів; інституційну підтримку через лабораторії/центри та партнерства з індустрією і громадянськими стейкхолдерами; інтернаціоналізацію через спільні програми та віртуальну мобільність; а також системний розвиток м’яких навичок, етичного мислення, принципів відповідального обчислення й відповідальності за суспільний вплив цифрових рішень. Результати показують, що сталість найефективніше інтегрується не як окремий «додатковий» курс, а як наскрізний компонент змісту й організації освітньої програми, узгоджений з інструментами оцінювання (рубрики, портфоліо, експертне рецензування та захисти проєктів), які дають змогу оцінювати не лише технічну коректність, а й екологічні, соціальні та етичні наслідки студентських продуктів і забезпечують простежуваність результатів навчання між модулями. Отримані висновки можуть бути використані для модернізації українських ІТ-програм шляхом адаптації відтворюваних механізмів (міждисциплінарність, проєктне навчання, дослідницькі траєкторії, партнерства) та уточнення рамки оцінювання компетентностей сталого розвитку в ІТ-освіті.