Публікація: «Вдавав православного, але додержувався давніх уніатських практик»: спроба реконструкції історичного портрету священника Михайла Андрійовича Федорака (1921–1995). Частина 2: Душпастир свого народу: між «православ’ям» і «уніатством», або Як відбулася зміна релігійної ідентичності (1958–1995)
Вантажиться...
Дата
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Видавничий дім «Гельветика»
Анотація
Мета роботи. Висвітлення життя та діяльності о. Михайла Андрійовича Федорака, пароха громади УГКЦ
с. Ямниця поблизу Івано-Франківська, приклад якого може продемонструвати еволюцію поглядів і поведінки одного зі священників від практики православного «уніатськи настроєного» священника до повного відновлення його греко-католицької релігійно-конфесійної індивідуальної самоідентифікації.
Результати. У другій частині статті розглянуто діяльність о. Михайла Федорака як священника РПЦ для місцевих релігійних громад в Івано-Франківській області, його переслідування радянською владою за «уніатські настрої», повернення до УГКЦ у 1989 р., його душпастирську та громадську працю.
Висновки. Проведена на основі аналізу комплексу історичних джерел методами біографістики, просопографії та мікроісторії реконструкція життя та діяльності о. Михайла Андрійовича Федорака (1921–1995) дає змогу стверджувати, що він став добрим прикладом ревного душпастирського служіння для українського народу в умовах радянського тоталітарного режиму й у відродженій незалежній Україні. Водночас, використовуючи історіографічну модель «Церква в Церкві», можемо підтвердити наявність у діяльності о. М. А. Федорака елементів формальної лояльності та «подвійної конфесійної самоідентичності», що сформувалася внаслідок історичних обставин становлення його особистості й значною мірою зумовлювала його активну душпастирську працю спершу як православного священника, його конфліктність із радянським тоталітарним режимом (спричинила його ув’язнення), а згодом набула остаточної розв’язки з поверненням у лоно легалізованої державою Української Греко-Католицької Церкви. Важливими результатами нашого дослідження є реконструкція його душ-пастирської праці послідовно, спершу як православного священника в селах Колодіївка, Добрівляни (Добровляни) й Узінь (Узин) Станіславського району, Саджавка і Кубаївці (Кубаївка) Коломийського району, Жовтень (Єзупіль) Галицького району, Глубока (Глибоке) Богородчанського району, Коршів, Казанів, Ліски і Годи (Годи-Добровідка) Коломийського району, Нижнів, Братишів і Кутиська (Кути-ще), Жуків і Жукотин Тлумацького району, а після арешту та ув’язнення 1973–1975 рр. – у селах Колоколин і Козарі Рогатинського району, Блюдники, Темерівці (Темирівці), Курипів, Пукасівці, Ганнівці і Межигірці Галицького району, Ямниця Тисменицького району, а відтак як греко-католицького священника в тому ж селі Ямниця. Серед перспективних напрямів досліджень, зокрема, реконструкція просопографічного портрета родини о. Михайла Федорака, що дасть змогу розкрити роль кожної такої «малої людини» в релігійно-церковній, культурній, професійній і громадській сферах життя українського суспільства.
The aim of the work. Coverage of the life and activities of Father Mykhailo Andriyovych Fedorak, parish priest of the UGCC community of the village of Yamnytsia near Ivano-Frankivsk, an example of which can demonstrate the evolution of the views and behavior of one of the priests from the practice of an Orthodox “Uniate-minded” priest to the full restoration of his Greek-Catholic religious-confessional individual self-identification. The results. The second part of the article examines the activities of Father Mykhailo Fedorak as a priest of the ROC for local religious communities in the Ivano-Frankivsk region, his persecution by the Soviet authorities for “Uniate sentiments”, his return to the UGCC in 1989, and his pastoral and public work. Conclusions. The reconstruction of the life and activities of Father Mykhailo Andriyovych Fedorak (1921–1995), conducted on the basis of an analysis of a complex of historical sources using the methods of biography, prosopography, and microhistory, allows us to assert that he became a good example of zealous pastoral service for the Ukrainian people under the conditions of the Soviet totalitarian regime and in the revived independent Ukraine. At the same time, using the historiographic model “Church within the Church”, we can confirm the presence in the activities of Father M. A. Fedorak of elements of formal loyalty and “double confessional self-identity”, which was formed as a result of the historical circumstances of the formation of his personality and largely determined his active pastoral work, first as an Orthodox priest, his conflict with the Soviet totalitarian regime (which led to his imprisonment), and later found a final solution with his return to the bosom of the Ukrainian Greek Catholic Church legalized by the state. The important results of our research are the reconstruction of his pastoral work sequentially, first as an Orthodox priest in the villages of Kolodiivka, Dobrivlyany (Dobrovlyany) and Uzin (Uzyn) of the Stanislavsky district, Sadzhavka and Kubayivka (Kubayivka) of the Kolomyia district, Zhovten (Yezupil) of the Galician district, Hlubok (Hlyboke) of the Bogorodchansky district, Korshiv, Kazaniv, Lisky and Gody (Gody-Dobrovidka) of the Kolomyia district, Nyzhniv, Bratyshiv and Kutyska (Kutyshche), Zhukiv and Zhukotyn of the Tlumachsky district, and after his arrest and imprisonment in 1973–1975. – in the villages of Kolokolyn and Kozary in the Rohatyn district, Blyudnyky, Temerivtsi (Temirivtsi), Kurypiv, Pukasivtsi, Hannivtsi and Mezhyhirtsi in the Halych district, Yamnytsia in the Tysmenytsia district, and then as a Greek Catholic priest in the same village of Yamnytsia. Among the promising areas of research, in particular, is the reconstruction of the prosopographic portrait of the family of Father Mykhailo Fedorak, which will allow us to reveal the role of each such “little person” in the religious-ecclesiastical, cultural, professional, and public spheres of life of Ukrainian society.
The aim of the work. Coverage of the life and activities of Father Mykhailo Andriyovych Fedorak, parish priest of the UGCC community of the village of Yamnytsia near Ivano-Frankivsk, an example of which can demonstrate the evolution of the views and behavior of one of the priests from the practice of an Orthodox “Uniate-minded” priest to the full restoration of his Greek-Catholic religious-confessional individual self-identification. The results. The second part of the article examines the activities of Father Mykhailo Fedorak as a priest of the ROC for local religious communities in the Ivano-Frankivsk region, his persecution by the Soviet authorities for “Uniate sentiments”, his return to the UGCC in 1989, and his pastoral and public work. Conclusions. The reconstruction of the life and activities of Father Mykhailo Andriyovych Fedorak (1921–1995), conducted on the basis of an analysis of a complex of historical sources using the methods of biography, prosopography, and microhistory, allows us to assert that he became a good example of zealous pastoral service for the Ukrainian people under the conditions of the Soviet totalitarian regime and in the revived independent Ukraine. At the same time, using the historiographic model “Church within the Church”, we can confirm the presence in the activities of Father M. A. Fedorak of elements of formal loyalty and “double confessional self-identity”, which was formed as a result of the historical circumstances of the formation of his personality and largely determined his active pastoral work, first as an Orthodox priest, his conflict with the Soviet totalitarian regime (which led to his imprisonment), and later found a final solution with his return to the bosom of the Ukrainian Greek Catholic Church legalized by the state. The important results of our research are the reconstruction of his pastoral work sequentially, first as an Orthodox priest in the villages of Kolodiivka, Dobrivlyany (Dobrovlyany) and Uzin (Uzyn) of the Stanislavsky district, Sadzhavka and Kubayivka (Kubayivka) of the Kolomyia district, Zhovten (Yezupil) of the Galician district, Hlubok (Hlyboke) of the Bogorodchansky district, Korshiv, Kazaniv, Lisky and Gody (Gody-Dobrovidka) of the Kolomyia district, Nyzhniv, Bratyshiv and Kutyska (Kutyshche), Zhukiv and Zhukotyn of the Tlumachsky district, and after his arrest and imprisonment in 1973–1975. – in the villages of Kolokolyn and Kozary in the Rohatyn district, Blyudnyky, Temerivtsi (Temirivtsi), Kurypiv, Pukasivtsi, Hannivtsi and Mezhyhirtsi in the Halych district, Yamnytsia in the Tysmenytsia district, and then as a Greek Catholic priest in the same village of Yamnytsia. Among the promising areas of research, in particular, is the reconstruction of the prosopographic portrait of the family of Father Mykhailo Fedorak, which will allow us to reveal the role of each such “little person” in the religious-ecclesiastical, cultural, professional, and public spheres of life of Ukrainian society.
Опис
Ключові слова
Українська Греко-Католицька Церква, Руська Православна Церква, «Церква в Церкві», релігійно-конфесійна ідентичність, священник, біографія, отець Михайло Андрійович Федорак, Ukrainian Greek Catholic Church, Russian Orthodox Church, “Church within the Church”, religious and confessional identity, priest, biography, Father Mykhailo Fedorak
Бібліографічний опис
«Вдавав православного, але додержувався давніх уніатських практик»: спроба реконструкції історичного портрету священника Михайла Андрійовича Федорака (1921–1995). Частина 2: Душпастир свого народу: між «православ’ям» і «уніатством», або Як відбулася зміна релігійної ідентичності (1958–1995) / Р. І. Делятинський, П. Р. Василів, О. І. Єгрешій, А. І. Випасняк // Культурологічний альманах / Український державний університет імені Михайла Драгоманова. – Київ : Видавничий дім «Гельветика», 2025. – Вип. 2 (14). – С. 11-28.