Кілька штрихів до творчого портрету Михайла Степаненка: нотатки з нагоди ювілейного концерту композитора

Досить рідкісний і дещо незвичний сьогодні образ універсального музиканта є квінтесенцією творчої натури Михайла Степаненка, у діяльності якого поєднуються різні напрями роботи і професійні амплуа. Понад сорок років він викладає у Київській консерваторії – Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського.
Серед його учнів – лауреати міжнародних і республіканських виконавських конкурсів, заслужені артисти України, викладачі вищих навчальних закладів. З 1996 року він очолює кафедру спеціального фортепіано № 1 Консерваторії. Має почесні звання народного артиста України та заслуженого діяча мистецтв Російської Федерації. Був двічі обраний головою Національної спілки композиторів України, членом якої він є близько п’ятдесяти років. М. Степаненко – автор численних досліджень з історії української музичної культури. Завдяки його дослідницькій роботі, повернуто із забуття творчість плеяди українських композиторів минулого. Його багатогранна діяльність завжди спрямована на відродження і захист української музичної культури, на створення умов для її розвитку. Справжньою сенсацією свого часу стало відкриття ним невідомих творів класиків української музики XVIII століття – Максима Березовського та Дмитра Бортнянського. У виконанні М. Степаненка здійснено кілька десятків аудіо-записів творів маловідомої
музики українських композиторів XVI–XX століть.