Епістемічна трансформація вищої освіти крізь призму імплементації когнітивних агентів штучного інтелекту

Штучний інтелект у вищій школі виступає каталізатором переходу від масової репродуктивної освіти до елітарної моделі вирощування інтелектуального капіталу. Використання аналітичного потенціалу ШІ дозволяє ідентифікувати «зону найближчого розвитку» кожного студента, перетворюючи освітній процес на високотехнологічний та глибоко індивідуалізований шлях професійного становлення. Це забезпечує не лише осягнення програмних цілей,
а й формування готовності майбутніх учителів інформатики до життя та діяльності у світі, де інтелектуальна взаємодія з машиною є базовою соціальною
нормою.