Сучасні філософські концепції науки: філософія даних та інформації

Стаття присвячена комплексному філософському аналізу сучасних концепцій філософії даних та філософії інформації як нових розділів філософії науки, що сформувалися внаслідок цифровізації та становлення науки про дані. Проаналізовано концептуальні засади філософії інформації Лучано Флоріді: обґрунтовано фундаментальну ієрархію «дані – інформація – знання», де семантична інформація конституюється як «добре сформовані, змістовні та правдиві дані», а поняття «інфосфера» описує якісно нове онтологічне середовище людського буття. Досліджено герменевтичний підхід до інформації та цифрової етики Рафаеля Капурро: показано, що цифровізація трансформує антропологічне саморозуміння людини, а поняття «мережеві індивідуальності» фіксує нову форму людського буття-у-світі, за якої захист персональних даних стає захистом автономного існування особи. Охарактеризовано концепцію революції даних Роба Кітчина, який розкриває якісну відмінність великих даних від традиційних масивів за критеріями вичерпності, швидкості, різноманітності та реляційності. Розглянуто критичний підхід Д. Бойд та К. Крофорд, які доводять, що аналіз великих даних відтворює наявні соціальні ієрархії та ілюзію об'єктивності. Проаналізовано концепцію засвідчувальної та герменевтичної несправедливості М. Фрікер у застосуванні до алгоритмічних систем: алгоритм, навчений на упереджених даних, систематично знецінює пізнавальні претензії маргіналізованих суб'єктів, що є структурною, а не технічною проблемою. Окремо розглянуто філософію семіокапіталізму Ф. Берарді, в межах якої делегування когнітивних функцій машинам постає симптомом антропологічного зсуву та виснаження суб'єктивності. Визначено філософські імплікації делегування аналітичних функцій системам штучного інтелекту: алгоритми як агенти пізнання не є ціннісно нейтральними, а їхня упередженість потребує осмислення на рівні філософії пізнання, а не лише технічного виправлення. Обґрунтовано, що філософія даних та філософія інформації є необхідними теоретичними рамками для критичного осмислення ролі даних у сучасній науці, суспільстві та формуванні нових форм суб'єктивності.

This article provides a comprehensive philosophical analysis of contemporary concepts of the philosophy of data and the philosophy of information as new branches of the philosophy of science that emerged in the context of digitalization and the rise of data science. The article examines the conceptual foundations of Luciano Floridi's philosophy of information, grounding the fundamental hierarchy of data–information–knowledge, where semantic information is constituted as well-formed, meaningful, and truthful data, and the concept of the infosphere describes a qualitatively new ontological environment of human existence. The hermeneutic approach to information and digital ethics developed by Rafael Capurro is analyzed: digitalization transforms humanity's anthropological self-understanding, and the concept of networked individualities captures a new mode of human being-in-the-world, wherein the protection of personal data becomes the protection of autonomous existence. Rob Kitchin's concept of the data revolution is characterized, revealing the qualitative difference between big data and traditional datasets in terms of exhaustivity, velocity, variety, and relationality. The critical perspective of D. Boyd and K. Crawford is examined: they demonstrate that big data analysis reproduces existing social hierarchies and creates an illusion of objectivity. Miranda Fricker's concept of testimonial and hermeneutical injustice is applied to algorithmic systems: an algorithm trained on biased data systematically deflates the epistemic credibility of marginalized subjects – a structural, not merely technical, problem. Franco Berardi's philosophy of semiocapitalism is discussed, within which the delegation of cognitive functions to machines constitutes a symptom of anthropological shift and the exhaustion of subjectivity. The philosophical implications of delegating analytical functions to artificial intelligence systems are identified: algorithms as epistemic agents are not value-neutral, and their bias requires reflection at the level of the philosophy of cognition, not merely technical correction. It is argued that the philosophy of data and the philosophy of information are necessary theoretical frameworks for a critical understanding of the role of data in contemporary science, society, and the formation of new forms of subjectivity.