Регіональна політика України в умовах післявоєнного відновлення: проблеми координації та демократичної участі

Abstract

У статті досліджено ключові виклики, суперечності та напрями вдосконалення сучасної регіональної політики України в умовах повномасштабної війни та післявоєнного відновлення. Проаналізовано законодавчі та правові колізії, зокрема щодо статусу Програми комплексного відновлення, яка не має чітко визначеного обов’язкового характеру відповідно до чинного законодавства, що ускладнює реалізацію державної політики у сфері регіонального розвитку. Розкрито недоліки критеріїв визначення території, які потребують відновлення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 148 від 14.02.2023 року. Окрему увагу приділено проблемам координації між центральною та місцевою владою, які загострилися після створення Міністерства розвитку громад, території та інфраструктури України. Висвітлено труднощі, з якими стикаються органи місцевого самоврядування та військові адміністрації під час стратегічного планування, зокрема брак кваліфікованих кадрів, складність збору актуальних соціально-демографічних даних та відсутність чіткої національної політики у сфері повернення внутрішньо переміщених осіб та визначення статусу постраждалих територій. Обґрунтовано необхідність створення окремого координаційного органу, посилення інституційної спроможності місцевого врядування та адаптації регіональної політики України до європейських стандартів із урахуванням національної специфіки. Автор підкреслює доцільність переходу до адресного підходу в регіональному плануванні, який би забезпечував гнучке реагування на локальні потреби в умовах післявоєнного відновлення.The article explores the key challenges, contradictions, and directions for improving the current regional policy of Ukraine in the context of full-scale war and post-war recovery. It analyzes legal and regulatory inconsistencies, particularly regarding the status of the Comprehensive Recovery Program, which lacks clearly defined mandatory status under current legislation, thus complicating the implementation of state policy in the field of regional development. The article reveals shortcomings in the criteria for identifying areas in need of recovery, as defined by Cabinet of Ministers Resolution No. 148 of February 14, 2023. Special attention is given to coordination issues between central and local authorities, which have intensified following the establishment of the Ministry for Communities, Territories and Infrastructure Development of Ukraine. The difficulties faced by local self-government bodies and military administrations in strategic planning are highlighted, including the shortage of qualified personnel, the complexity of collecting up-to-date socio-demographic data, and the lack of a coherent national policy on internally displaced persons and the classification of affected territories. The article substantiates the need to establish a separate coordination body, strengthen the institutional capacity of local governance, and adapt Ukraine's regional policy to European standards while preserving national specificity. The author emphasizes the importance of shifting towards a targeted approach in regional planning to ensure flexible responses to local needs in the context of post-war recovery.