Педагогічні умови розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів аграрного профілю

Особливості підготовки інженера для сучасного аграрного сектору визначаються реаліями світової економіки з її досить чіткими вимогами до нинішнього фахівця, основними з яких є здатність вирішувати складні завдання, критичне мислення та креативність. Очевидно, що для забезпечення власної конкурентоспроможності на ринку праці випускники інженерної школи нині мають бути здатними до інноваційної діяльності, що потребує володіння широкою палітрою знань і умінь (інженерно-технічних і методологічних), а також високого рівня розвитку творчого потенціалу. Дослідження проблеми системного розвитку творчого потенціалу майбутнього агроінженера дало змогу визначити широке коло педагогічних умов, що уможливлюють реалізацію означеної системи в освітньому процесі. Весь перелік умов піддали експертному оцінюванню, що дало змогу виділити найбільш значущі. Подальші дослідження будуть спрямовані на формулювання вимог і правил, які визначатимуть способи взаємодії всіх елементів педагогічної системи розвитку творчого потенціалу інженера аграрного профілю.

The specifics of engineering education for the modern agrarian sector are determined by the realities of the world economy with its quite clear requirements towards the current expertise. The main requirements include the ability to solve complex problems, critical thinking and creativity. Obviously, to ensure their own competitiveness in the labor market, engineering graduates must be able to perform innovations from the very start of their professional activity. That requires a wide range of knowledge and skills (both, engineering and methodological), as well as a high level of creative potential. The study of systemic development of the creative potential for agrarian engineers enabled to determine a wide range of pedagogical conditions that made the implementation of a certain system in the educational process. The entire list of conditions was evaluated by educational experts, who identified the most significant ones. Further research might be focused on the requirements and rules that could determine the ways of interaction between all the pedagogical system elements directed to develop the creative potential of an agricultural engineer.