Романи О. Гріна як художня єдність: мотивіка, символіка, хронотоп, типологія характерів

Дисертація присвячена дослідженню художнього світу романів Олександра
Гріна – письменника, чий справжній масштаб і значення стали осмислюватися
порівняно недавно. Довгий час його сприймали лише як автора пригодницької
літератури для юнацтва. Зараз дослідники все частіше розглядають О. Гріна
в контексті його епохи – «срібної доби», її поетики, кола образів і засобів. У фокусі
уваги багатьох сучасних літературознавців – новаторство Гріна-прозаїка, його
письменницька техніка, роль модерністських, символістських, імпресіоністських
структур і смислів у його творчості. У сучасному дослідницькому контексті О. Грін
постає як видатний майстер-новатор, представник модерністської прози, автор
багатошарових поліфонічних текстів, що поєднують пригодницький сюжет зі
складною символікою та філософським підтекстом.

The dissertation is devoted to the study of the artistic world of Alexander Grin’s
novels. He was a writer whose true scale and significance began to be comprehended
relatively recently. For a long time he was perceived only as the author of adventure
literature for youth. Now researchers are increasingly considering Grin in the context of
his era – the Silver Age: her poetics, a range of images and techniques. The attention focus
of many modern literary scholars is the innovation of Grin the prose writer, his writing
technique, the role of modernist, symbolist, impressionist structures and meanings in his
work. In a modern research context, Grin appears as a major innovator, a representative of
modernist prose, the author of multi-layered polyphonic texts that combine an adventure
plot with complex symbolism and philosophical overtones.

Диссертация посвящена исследованию художественного мира романов
Александра Грина – писателя, чей подлинный масштаб и значение стали
осмысляться сравнительно недавно. Долгое время его воспринимали лишь как
автора приключенческой литературы для юношества. Сейчас исследователи все
чаще рассматривают А. Грина в контексте его эпохи – Серебряного века, ее поэтики,
круга образов и приемов. В фокусе внимания многих современных литературоведов
– новаторство Грина-прозаика, его писательская техника, роль модернистских,
символистских, импрессионистских структур и смыслов в его творчестве.
В современном исследовательском контексте А. Грин предстает как крупнейший
мастер-новатор, представитель модернистской прозы, автор многослойных
полифонических текстов, сочетающих приключенческий сюжет со сложной
символикой и философским подтекстом.