Логіко-дидактичний зміст поняття часу та методика його реалізації у початковій школі

У статті визначено логіко-дидактичний зміст поняття часу в контексті опису і властивостей загального поняття величини, ретроспективи його виникнення і розвитку. Здійснено аналіз фахових джерел та ретроспективний огляд проблеми визначення поняття «час». Звернено дослідницьку увагу на описі процедури вимірювання часу та на його ґрунті визначено зміст поняття величини як міри об’єкта.
Коригована термінологія щодо вимірювання об’єктів і обчислення їх величин. Зауважено, що вимірюються (порівнюються) об’єкти, а  кількісне визначення результату вимірювання є обчислення. Відповідно до цього, визначаються одиниці вимірювання і одиниці обчислення. Наголошено, що вимірюються інтервали від події до події, а їх протяжність обчислюється. У теоретичній частині, визначаючи час як міру чергування подій, описано універсальні властивості часу, такі як тривалість, неповторність, незворотність, безперервність, визначено чітку границю між одиницями вимірювання і одиницями обчислення часу. У методичній частині наведено тематику навчальних завдань, виконання яких відображає різні варіанти співвідношення часових інтервалів: завдання на знаходження частини числа з одиницями вимірювання часу; задачі на кмітливість з одиницями вимірювання часу; задачі на визначення кінця події; задачі на встановлення початку події; задачі на встановлення тривалості події; завдання на визначення тривалості часу між двома подіями; пізнавальні задачі. Висвітлено методичну стратегію вивчення поняття часу в початковій школі, що допоможе учителям втілити компетентнісний підхід у освітньому процесі початкової школи та якісно сформувати складники математичної компетентності молодших школярів. Розглянуто питання структурної побудови поняття часу і методів його впровадження у навчальний процес. Наведено приклади з повсякденного життя, казкові історії, які мають певну протяжність, використання різноманітної кілька ступеневої наочності, звернення до чуттєвого досвіду дітей тощо. Запропоновано різновиди завдань для закріплення та конкретизації вмінь і навичок оперування з одиницями часу в умовах задач різних видів.

The article defines the logical and didactic content of the concept of time in the context of the description and properties of the general concept of value, the retrospective of its emergence and development. The analysis of professional sources and a retrospective review of the problem of defining the concept of «time» are carried out. The research attention is paid to the description of the time measurement procedure and, on its basis, the content of the concept of quantity as a measure of an object is determined. The terminology for measuring objects and calculating their values is corrected. It is noted that objects are measured (compared), and the quantification of the measurement result is a calculation. Accordingly, units of measurement and units of calculation are defined. It is emphasized that intervals from event to event are measured, and their length is calculated. In the theoretical part, defining time as a measure of the alternation of events, the universal properties of time, such as duration, uniqueness, irreversibility, and continuity, are described, and a clear boundary between units of measurement and units of calculation of time is defined. The methodological part presents the topics of educational tasks, the implementation of which reflects different variants of the ratio of time intervals. The methodological strategy of studying the concept of time in primary school is highlighted, which will help teachers to implement a competence-based approach in the educational process of primary school and to form the components of mathematical competence of younger students. In the methodological part, the topics of educational tasks are given, the implementation of which reflects various options for the ratio of time intervals: the task of finding a part of a number with units of time measurement; intelligence tasks with units of measurement of time; tasks to determine the end of the event; tasks to establish the beginning of the event; tasks to determine the duration of the event; the task of determining the length of time between two events; cognitive tasks. The article deals with the structural construction of the concept of time and methods of its implementation in the educational process. Examples from everyday life, fairy tales with a certain length, the use of various multi-level visualization, appeal to the sensory experience of children, etc. are given. Various types of tasks are proposed to consolidate and specify the skills and abilities of operating with time units in the context of tasks of various types.