Етос Божої мудрості та педагогіка батьківського навчання в книзі Приповідок 4:1-9

Біблія подає ряд педагогічних рекомендацій в контексті навчально-виховних процесів у сім’ї, де за голосом батьківських повчань криється голос Божої мудрості. Виникає необхідність аналізу Прип. 4:1-9, щоб вповні оцінити педагогіку богонатхненної літератури. Стаття ставить собі за мету окреслити літературно-ситуативний контекст перикопи. Аналіз прагматичних, синтаксичних та семантичних складових педагогічного дискурсу Прип. 4:1-9 сприятиме окресленню структури уривку, когезії та внутрішньої когерентності тексту. Аналіз лінгвістичних складових Прип. 4:1-9 є допоміжним засобом для засвоєння педагогічної стратегії тексту, кульмінаційним завершення чого є обіцянка пишної корони та вінця слави. Педагогічна перспектива батьківського навчання в Прип. 4:1-9 є складовою частиною першої частини книги Приповідок. Прогресивний розвиток поетики педагогічного дискурсу введений першою текстуальною послідовністю в Прип. 4:1-3. Прип. 4:4-9 є другою текстуальною секцією, яка в інтенсивний спосіб закликає до здобування мудрості. В тексті Прип. 4:1-9 присутній подвійний педагогічний етос – батька та мудрості. Розглянуто детальніше синтаксичні, семантичні та прагматичні складові уривку, щоб вповні оцінити комунікативну стратегію тексту та суміжні їй дидактично-педагогічні компоненти. Аналіз педагогіки батьківського дискурсу в Прип. 4:1-9 дозволив прослідкувати аргументацію тексту в межах органічного зв’язку поезія-педагогіка. Теоретичні висновки статті можуть стати вихідним пунктом для синоптичного дослідження мережі батьківського навчання та принципів його педагогіки у порівнянні із іншими батьківськими інструкціями.

The Bible provides a number of pedagogical recommendations in the context of educational processes in the family. Behind the voice of parental instruction in Prov. 4:1-9 lies the voice of God’s wisdom. There is a need for an analysis of the texts of Prov. 4:1-9, in order to fully appreciate the pedagogy of divinely inspired literature. The article aims to determine the literary and situational context of the pericope. The analysis of the pragmatic, syntactic and semantic components of the pedagogical discourse of Prov. 4:1-9 will contribute to the outline of the structure of the passage, the cohesion and internal coherence of the text. The analysis of the linguistic components of Prov. 4:1-9 is an complementary tool for mastering the pedagogical strategy of the text, which culminates in the promise of a magnificent diadem and crown of glory. The pedagogical perspective of parental instruction in Proverbs 4:1-9 is an integral part of the first part of the book of Proverbs. The progressive development of the poetics of pedagogical discourse is introduced by the first textual sequence in Prov. 4:1-3. Prov. 4:4-9 is the second textual section, which in an intense way calls for the acquisition of wisdom. In the text of Prov. 4:1-9 there is a double pedagogical ethos - of the father and of wisdom. The syntactic, semantic and pragmatic components of the passage has been considered in order to fully assess the communicative strategy of the text and its related didactic and pedagogical components. The analysis of the pedagogy of the parental discourse in Prov. 4:1-9 allowed us to trace the argumentation of the text within the organic connection between poetry and pedagogy. The theoretical conclusions of the article can become a starting point for a synoptic study of the network of parental instruction and the principles of its pedagogy in comparison with other parental instructions.