Номадизм у соціальних та дискурсивних практиках: історія та сучасна актуалізація

Дисертацію присвячено дослідженню актуальних філософських проблем номадизму в соціальних та дискурсивних практиках у історичній ретроспективі та контексті сучасної актуалізації. Примусова номадизація населення західноєвропейських країн і седентаризація українців, постійне прагнення до здобуття свободи зумовили розвиток практик «варіювання меж» людини та формування специфічних рис ментальності кожного народу. Окреслено подальші перспективи розвитку суспільства номадів і седентарів, що ґрунтуються на таких принципах: 1) неможливість у сучасному плинному світі залишатись або лише на седентарних, або лише на номадичних позиціях; 2) потреба сучасного суспільства і в номадах, і в неономадах, і в седентарах; 3) необхідність консолідації номадів і седентарів для створення якісно нової спільності на підставі різноманітності, а не уніфікації; 4) постійний вихід номадів і седентарів за межі завдяки практикам компліментарності та лімінальності з метою досягнення іншого рівня розвитку. Подолання обмеженості наукових парадигм, переналаштування з фізико-математичних на історико-географічні засади відкрило нові можливості для розгляду не лише просторово-часових переміщень, а й антропологічних властивостей людини. Запропоновано авторську класифікацію різновидів номадизму. Засвідчено послідовність і плідність наукового й освітнього дискурсу в процесі вивчення та зіставлення різних концепцій людського мислення шляхом упровадження трансверсальних компетенцій і LLL-освіти. Доведено, що сучасне мережеве середовище є гіфікованою моделлю децентрованої й антиієрархізованої структури (кіберпростір четвертого порядку), що розвивається як по горизонталі, так і по вертикалі, з обов’язковою наявністю хоча б одного спостерігача складності.

The given research outlines and proves the development of nomadic educational practices and practices of antipedagogy in different periods of scientific knowledge advancement during the pre-classical period – traditional schools were used for sedentaries, «schools of literacy» were aimed at the soul and the development of physical rather than intellectual features of a person, while innovative schools were used for nomads, in schools of «book-based learning» they were required to educate themselves constantly throughout a lifetime.
The research confirms and emphasizes the perception of the modern network as fourth-order cyberspace and non-linear formation, which is the environment of modern social and discursive nomadic practices. The further research can be aimed at outlining the prospects for their development and application, as well as reflecting them in sociocultural discourse. Moreover, nomadic and conditionally nomadic practices can come handy while researching and explaining processes and phenomena that are occurring in society.