Синергія критичного, креативного та логічного мислення в епоху штучного інтелекту: філософсько-освітній вимір

Актуальність теми дослідження зумовлена активною інтеграцією систем штучного інтелекту в освітній процес, що супроводжується трансформацією способів пізнання, прийняття рішень і організації навчальної діяльності. За цих умов особливої значущості набуває проблема збереження людиновимірного характеру освіти та розвитку мислення як її фундаментальної цінності. Постановка завдання полягає у філософсько-освітньому осмисленні синергії критичного, креативного та логічного мислення в епоху штучного інтелекту та обґрунтуванні її значення для відповідального та осмисленого використання інтелектуальних технологій в освіті. Виклад основного матеріалу ґрунтується на аналізі логічного мислення як раціональної основи структурування знання, критичного мислення як рефлексивно-оціночного механізму та креативного мислення як джерела смислотворення та інноваційності. Обґрунтовано, що саме їх синергія забезпечує перехід від інструментального використання штучного інтелекту до його інтеграції в культуру мислення суб’єкта освіти. Висновки полягають у доведенні того, що синергія критичного, креативного та логічного мислення є необхідною умовою збереження гуманістичного спрямування освіти в цифрову епоху та створює підґрунтя для повернення в науковий дискурс завдань вищого рівня складності та формування нового інтегрованого інтелектуального ресурсу.

Relevance of the research is determined by the active integration of artificial intelligence systems into the educational process, which is accompanied by profound transformations of cognitive practices, decision-making mechanisms, and learning activities. Under these conditions, the issue of preserving the human-centered nature of education and developing thinking as its core value becomes especially significant. Research task is to provide a philosophical and educational interpretation of the synergy of critical, creative, and logical thinking in the era of artificial intelligence and to substantiate its significance as a methodological guideline for the responsible and meaningful use of intelligent technologies in education. Main material presentation is based on the analysis of logical thinking as the rational foundation of knowledge structuring, critical thinking as a reflective and evaluative mechanism, and creative thinking as a source of meaning-making and innovation. It is argued that their synergy enables a transition from the instrumental application of artificial intelligence to its integration into the culture of human thinking. Conclusions demonstrate that the synergy of critical, creative, and logical thinking is a necessary condition for preserving the humanistic orientation of education in the digital age and creates theoretical prerequisites for returning higher-order problems to scientific discourse and for forming a new integrated intellectual resource capable of addressing complex civilizational challenges.