Медіапамʼять і війна в епоху диджитал як предмет культурологічних рефлексій

Статтю присвячено огляду сучасних культурологічних досліджень на тему медіапам’яті та війни в епоху диджитал. Розглядається взаємна кореляція між концептами медіа, памʼяті і війни як основа для розробки культурологічних інтерпретацій. Продемонстровано важливе значення концепцій колективної пам’яті Моріса Альбвакса, культурної пам’яті Яна та Аляйди Ассман, “місць пам’яті” П’єра Нора для сучасних культурологічних досліджень медіапам’яті. Особливу увагу приділено теоретичним дослідженням інституційно-політичних аспектів формування воєнної пам’яті, що спираються на соці політичні і культурологічні підходи. Цей напрям є важливим для розуміння формування наративів, що є основою вшанування та музеєфікації пам’яті про війну. Обґрунтовано вагому значущість просторово-символічних місць пам’яті про війну та їхньої ролі у формуванні ідентичності. Розглянуто проблематику сучасних досліджень травматичної пам’яті та постпам’яті в поєднанні культурологічних, психоаналітичних і наративних досліджень. На основі робіт Кеті Карут визначено травму війни як повторювану подію, що не піддається асиміляції, а завдяки розвідкам Джеффрі Александера у галузі культурної травми і колективної ідентичності подія війни осмислена як основа для формування афективних спільнот пам’яті, які не можуть бути повною мірою вписані в символічну інтеграцію. Визначено концептуальні вектори розуміння взаємозв’язку медіа і війни в перспективі культурологічного аналізу. Зокрема, продемонстровано евристичний потенціал концепцій симулякру Жана Бодріяра, диджитальної війни Вільяма Мерріна, мілітейнменту Роджера Шталя. Розглянуто дослідження медіапам’яті та війни, присвячені Україні, виділено основні напрями цих досліджень як українських, так і зарубіжних вчених. Визначено основні теоретичні підходи до вивчення медіапам’яті про війну в епоху диджитал, що складають сучасний концептуальний інструментарій для культурологічного осмислення війн ХХІ століття та їхньої репрезентації в медіа.

The article provides an overview of contemporary cultural studies research on media memory and war in the digital age. It examines the interrelation between the concepts of media, memory, and war as a foundation for developing cultural interpretations. Particular attention is given to the theoretical significance of the concepts of collective memory proposed by Maurice Halbwachs, cultural memory developed by Jan and Aleida Assmann, and Pierre Nora’s notion of lieux de mémoire (“sites of memory”) for contemporary cultural studies of media memory.
Special emphasis is placed on theoretical research addressing the institutional and political dimensions of the formation of war memory, drawing on sociopolitical and cultural studies approaches. This line of inquiry is important for understanding the formation of narratives that underlie the commemoration and musealization of war memory. The study highlights the significance of spatial-symbolic sites of war memory and their role in the formation of identity. The article also addresses contemporary research on traumatic memory and postmemory within the framework of cultural, psychoanalytic, and narrative studies. Drawing on the works of Cathy Caruth, war trauma is conceptualized as a recurring event that resists assimilation. At the same time, Jeffrey Alexander’s studies of cultural trauma and collective identity allow the event of war to be understood as a basis for the formation of affective communities of memory that cannot be fully integrated into symbolic structures.
The article identifies key conceptual vectors for understanding the relationship between media and war from the perspective of cultural analysis. In particular, it demonstrates the heuristic potential of Jean Baudrillard’s concept of the simulacrum, William Merrin’s concept of digital war, and Roger Stahl’s concept of militainment. The study also reviews research on media memory and war related to Ukraine, highlighting the main directions of both Ukrainian and international scholarship in this field. Finally, the article outlines the principal theoretical approaches to the study of media memory of war in the digital age, which together constitute the contemporary conceptual toolkit for the cultural interpretation of twenty-first-century wars and their representation in the media.