Теоретико-методологічні аспекти вивчення проблеми становлення самостійності особистості

У статті представлено результати теоретико-методологічного аналізу вивчення проблеми становлення самостійності особистості. Розкрито наукові уявлення про сутність поняття «самостійність особистості» у контексті різних концептуальних парадигм та здійснено його концептуалізацію. Розглянуто мотиваційні, когнітивні, емоційно-вольові, поведінкові та соціально-культурні складники самостійності особистості, визначено її функціональні особливості. Поняття «самостійність» проаналізовано у контексті становлення фундаментальних атрибутів особистості – набуття нею суб’єктності і здатності до саморегуляції. Аналіз психологічних джерел дав підстави зробити узагальнення про наявність таких функціональних аспектів самостійності особистості: активізації та ініціації довільної активності (мотиваційний підхід), усвідомлення вибору мотивів і цілей (підхід вільного вибору), опанування особистістю власної активності (регулятивний підхід), усвідомлення самосуб’єктного впливу на власну діяльність (підхід самокерування). Зазначено, що регулятивні
процеси, які виявляються у самостійності особистості, мають багаторівневу структуру, у якій можна вичленувати три таких ступені розвитку: імпульсивні, мимовільні процеси; довільні процеси; вольові процеси. Окреслено наукове бачення становлення самостійності особистості в онтогенетичному аспекті. У цьому контексті були визначені такі самостійні лінії: вивчення розвитку самостійної поведінки як стадії розвитку волі; проблема сформованості довільної регуляції у дітей різного віку;
питання розвитку системи саморегуляції, різних її рівнів та окремих компонентів; розробка методів корекції самостійної поведінки особистості. Зауважено, що становлення і реалізація саморегуляції, тобто самостійності, здійснюються завдяки внутрішнім психологічним механізмам, що знаходять свій вияв у перетвореннях ціннісно-смислової, емоційної, комунікативної і рефлексивної сфер особистості.

The article presents the results of theoretical and methodological analysis of the study of the problem of formation of personality self-dependence. Scientific ideas about the essence of the concept of “self-dependence of the individual” in the context of various conceptual paradigms are revealed and its conceptualization is carried out. Motivational, cognitive, emotional-volitional, behavioral and socio-cultural components of personality self-dependence are considered, its functional features are determined. The concept of “self-dependence” is analyzed in the context of the formation of fundamental attributes of personality – its acquisition of subjectivity and the ability to self-regulation. The analysis of psychological sources gave grounds to make a generalization about the presence of the following functional aspects of personality self-dependence: activation and initiation of arbitrary activity – motivational approach; awareness of the choice of motives and goals – the approach of free choice; mastery of personal activity – a regulatory approach; awareness of self-subjective influence on one’s own activity – self-management approach. It is noted that regulatory processes, which are manifested through the self-dependence of the individual, have a multilevel structure, in which we can distinguish three stages of development: impulsive, involuntary processes; arbitrary processes; volitional processes. The scientific vision of the formation of personality self-dependence in the ontogenetic aspect is outlined. In this context, the following self-dependence lines are defined: the study of the development of independent behavior as a stage of development of the will;
the problem of the formation of arbitrary regulation in children of different ages; issues of development of the system of self-regulation, its various levels and separate components; development of methods of correction of self-dependence behavior of the person. It is noted that the formation and implementation of the process of self-regulation, and, consequently, self-dependence, are carried out through internal psychological mechanisms, which are manifested in the transformation of value-semantic, emotional, communicative and reflexive spheres of personality.