Psycho‐ and Sociolinguistic Tools for Reconstruction of Inference / Association Mechanism as Individual Cognitive Ability

The present paper justifies the need to elaborate new methodology in psycholinguistics for the
disclosure of such a complex cognitive mechanism of producing senses as an inference based primarily on
various human associations. It was assumed that the tools of the empirical method of observation are the most
appropriate for the reconstruction of this mechanism. It consists in obtaining data with the help of sensory
organs, which are involved in the display of relations between things, objects, phenomena, processes and
states both of the surrounding world and the inner subjective state of man. Therefore, the process of empirical
study of reality is considered in detail, which provides for three main procedures: 1) actualization of the
observed phenomenon, 2) its reflection in the form of scientific hypotheses, and 3) fixation of the obtained facts
as the results of the study. Since the reflection process is the most significant, the article provides a critical
review of the experimental methods and techniques for its analysis developed in psycholinguistics and partly in
sociolinguistics tested in numerous cognitive-oriented works. It is proved that the most relevant results have
been obtained by psycholinguists during the experimental study of reflected in native speakers’ consciousness
the association meaning of the word as an ordered set of all semantic components: more or less expressive,
nuclear and peripheral things etc. The main of these experimental methods of observation (direct and indirect)
were the following: free association experiment and targeted association experiment, during which the
following methods were developed and applied: Osgood method of semantic differential, Levitsky method of
multidimensional scaling, Sternin and Sternina comparative and parametric, Bendix method. As a result of
numerous psycholinguistic studies, the experimenters pointed to the advantages (mostly) and disadvantages of
the methods, which require further improvement of the developed experimental procedures.

У статті обґрунтовано необхідність розробки нової методології у психолінгвістиці для
розкриття такого складного когнітивного механізму продукування смислів, яким є інференція, що
заснована, передовсім, на різноманітних асоціаціях людини. Зроблено припущення, що для
реконструкції цього механізму найбільш доцільним є інструментарій методу емпіричного
спостереження, що полягає в отриманні даних за допомогою органів чуття, які беруть участь у
відображенні відношень між речами, предметами, явищами, процесами і станами як навколишнього
світу, так і власне внутрішнього суб'єктивного стану людини. Виходячи з цього докладно
розглядається процес емпіричного вивчення дійсності, який передбачає три основні процедури:
1) актуалізацію за спостережуваним явищем, 2) його відображення у вигляді наукових гіпотез та
3) фіксацію отриманих результатів дослідження. Оскільки процес відображення є найбільш
суттєвим, то у статті здійснено критичний огляд розроблених у психолінгвістиці й почасти – у
соціолінгвістиці – апробованих у численних когнітивно-орієнтованих працях експериментальних
методів і методик для його аналізу. Доведено, що найбільш об’єктивні результати дослідники-
психолінгвісти отримали під час експериментального вивчення відображеного у свідомості носіїв
мови асоціативного значення слова як упорядкованої сукупності усіх його семантичних складників:
більш і менш яскравих, ядерних і периферійних тощо. Основними з цих експериментальних методів
спостереження (прямих і опосередкованих) виявилися: вільний асоціативний експеримент і
спрямований асоціативний експеримент, у ході яких паралельно були розроблені й застосовані: метод
“семантичного диференціалу Ч. Осгуда, метод семантичного шкалування В. В. Левицького і
Й. А. Стерніна, зіставно-параметричний метод Й. А. Стерніна і М. А. Стерніної, метод Е. Бендікса.
У результаті проведення численних психолінгвістичних досліджень експериментатори вказали на
переваги (більшою мірою) і недоліки цих методів, які потребують подальшого вдосконалення
розроблених експериментальних процедур.