Концептуальні підходи до оцінки мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією

Здійснено аналіз теоретико-практичних досліджень щодо проблеми вивчення діяльнісного компонента мовленнє-
вої готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі. Що дозволило модернізувати методику спрямо-
вану надати оцінку мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією. Завдання дослідження:
теоретичне обґрунтування наукових позицій щодо складових мовленнєвої діяльності; укомплектування методики для
вивчення діяльнісного компонента мовленнєвої готовності; визначення критерій оцінювання і рівнів для вивчення ста-
ну та особливостей розвитку мовленнєвої діяльності у старших дошкільників. Мета дослідження: модернізація мето-
дики дослідження для оцінки мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією та з типовим
мовленнєвим розвитком. Визначено, що діяльнісний компонент мовленнєвої готовності до навчання в школі дітей
старшого дошкільного віку розглядає вміння використовувати мовленнєві навички в різних видах діяльності. Мовлен-
нєва діяльність – це соціальна взаємодія, у якій мовлення використовується для подачі та сприймання інформації. До
основних видів мовленнєвої діяльності старших дошкільників належить говоріння та аудіювання. Говоріння – забезпе-
чує процес обміну інформацією і здійснюється за допомоги діалогу або монологу. Аудіювання – вид мовленнєвої діяльно-
сті й спрямований на розшифрування та сприймання вербальної інформації. Цей вид мовлення забезпечує процес розу-
міння, осмислення повідомлень і в подальшому формування власних висновків. Модернізована методика для оцінювання
мовленнєвої діяльності старшого дошкільника ґрунтується на вивченні складових мовленнєвої діяльності – говорінні
та аудіюванні, які досліджуються через діалогічне та монологічне мовлення в умовах гри з однолітками та під час
навчання з педагогом. Для вивчення стану мовленнєвої діяльності окреслені критерії, бальна шкала оцінювання. Загаль-
на сума балів кооперуючих завдань визначає трьох-ступневий рівень (високий, середній та низький). Їх характеристика
вказує на особливості виконання дітьми експериментальних завдань.

The analysis of theoretical and practical research on the problem of studying the activity component of speech readiness
of older preschool children for school is carried out. That allowed to modernize the methodology aimed at assessing the speech
activity of older preschool children with speech pathology. Research objectives: theoretical substantiation of scientific positions
on the components of speech activity; acquisition of methods for studying the activity component of speech readiness; determination
of evaluation criteria and levels for studying the state and features of speech development in older preschoolers. The
purpose of the study: modernization of research methods for assessing the speech activity of older preschool children with speech
pathology and with typical speech development. It is determined that the activity component of speech readiness for schooling
of older preschool children considers the ability to use speech skills in different activities. Speech activity is a social interaction
in which speech is used to present and receive information. The main types of speech activity of older preschoolers include speaking
and listening. Speaking – provides a process of information exchange and is carried out through dialogue or monologue.
Listening is a type of speech activity and is aimed at deciphering and perceiving verbal information. This type of speech provides
a process of understanding, comprehending messages and further forming its own conclusions. The modernized methodology for
assessing the speech activity of an older preschooler is based on the study of the components of speech activity – speaking and listening,
which are studied through dialogic and monologue speech in play with peers and while studying with a teacher. To study
the state of speech activity was outlined criteria, scoring scale. The total score of cooperative tasks determines the three-level
level (high, medium and low). Their characteristics indicate the peculiarities of children's performance of experimental tasks.