Штучний інтелект у роботі вчителя англійської мови: теоретичне обґрунтування та методичні засади практичного застосування

У статті теоретично обґрунтовано методичні засади використання штучного інтелекту у роботі вчителя англійської мови закладу загальної середньої освіти. Актуальність дослідження зумовлена тим, що нормативне регулювання застосування штучного інтелекту в українській школі випереджає методичне: учителі досі не мають систематизованих рекомендацій щодо конкретних інструментів, прийомів і умов їх використання в різновікових класах. Встановлено, що теоретичну основу застосування штучного інтелекту формують конструктивістський, компетентнісний та особистісно орієнтований підходи, у межах кожного з яких технологія виконує допоміжну функцію, тоді як педагог зберігає роль наставника й організатора навчального процесу. На цій підставі сформульовано ключовий принцип добору інструментів: штучний інтелект є методично виправданим там, де він підсилює самостійну роботу учня, і недоцільним там, де підміняє її. З урахуванням зазначених підходів запропоновано класифікацію інструментів штучного інтелекту за п'ятьма дидактичними групами, а саме: генеративні мовні моделі, адаптивні мовні платформи, інструменти автоматизованого оцінювання, платформи генерації дидактичного контенту та мобільні застосунки-співрозмовники. Розроблено модель інтеграції генеративного штучного інтелекту в урок, яка охоплює п'ять взаємопов'язаних елементів: дидактичну мету уроку, вибір інструменту з відповідної групи, роль учителя, форму взаємодії учня з технологією та контроль результату. Описано прийоми використання штучного інтелекту на кожному етапі уроку з диференціацією за ступенями навчання і наведено конкретні завдання для трьох вікових груп.
На основі міжнародних емпіричних досліджень проаналізовано переваги інтеграції штучного інтелекту в навчальний процес, серед яких персоналізація, автоматизований зворотний зв'язок і підтримка мотивації учнів, а також системні ризики: зниження академічної доброчесності, нерівний доступ до цифрових ресурсів і технологічна залежність. Визначено п'ять педагогічних умов ефективного використання AI-інструментів, зокрема відповідність учителя стандарту DigComp 2.2, верифікацію згенерованого контенту, інституційну підтримку, наявність шкільної AI-політики та поступовість упровадження. Зроблено висновок про те, що результативність штучного інтелекту в навчанні визначається насамперед збереженням педагогічного контролю над процесом.

The article theoretically substantiates the methodological principles for the use of artificial intelligence in the work of a secondary school English language teacher. This study is relevant because the regulatory framework for AI use in Ukrainian schools has outpaced methodological support. Teachers still lack systematic guidance regarding specific tools and techniques, as well as on how to use them in mixed-age classrooms. It is established that the theoretical foundation for AI use is formed by constructivist, competency-based, and learner-centered approaches. Within each approach, the technology performs a supporting function, while the teacher retains the role of mentor and organizer of learning. On this basis, a key principle of tool selection is formulated: artificial intelligence is methodologically justified where it reinforces the learner's independent work and inappropriate where it substitutes for it. In line with these principles, a classification of AI tools into five didactic groups is proposed: generative language models, adaptive language platforms, automated assessment tools, didactic content generation platforms, and mobile conversation apps. Furthermore, a model of generative AI integration related to a lesson is developed, encompassing five interrelated elements: the lesson's didactic aim, the selection of a tool from the appropriate group, the teacher's role, the form of learner interaction with the technology, and the control of results. Techniques for using artificial intelligence at each lesson stage are described, differentiated by school level, and specific tasks for three age groups are provided. The study shows that AI can enhance English language instruction when teachers control its use within established pedagogical principles. The core argument advanced is that teacher agency and structured methodological conditions, rather than technology alone, determine the effectiveness of AI integration.