Лінгвальні складники тактик упливу в політичному дискурсі

У статті розглянуто функціонування поняття впливу в сучасному політичному дискурсі й особливості реалізаціїї лінгвальних засобів, які формують прагмалінгвістичні тактики упливу сучасного політика. Аналіз ґрунтується на узагальненні вербальних засобів, у яких ефективність досягнення стратегічного задуму мовця пов’язано з лінгвістичним образом сприйняття реципієнтом політика.

В статье рассмотрено функционирование понятия “влияние” в современном политическом дискурсе и особенности реализациии лингвальных средств, формирующих прагмалингвистические тактики влияния современного политика. Анализ основывается на обобщении вербальных средств, в которых эффективность достижения стратегического замысла говорящего связана с лингвистическим образом восприятия реципиентом политика.

The article deals with the functioning of the concept of “influence” in the contemporary political discourse and the peculiarities of the implementation of linguistic meaning that form pragmalinguistic tactics of the impact, which is used by modern politics. The study of the concept “influence” in a politicized society is not limited with only one branch of scientific knowledge. The source for interpreting the term is the material of psychological research: the influence is a system-forming category, which largely determines the aim of the speaker. The word is one of the strongest and the most effective forms of influence, as well as an instrument of social power. To get the desiring result, a politician needs not only choose a communicative strategy, but also develop intentional strategic communication tactics. For a political statement, even a word becomes a way of manipulating subconscious processes of perception by the recipient. The linguistic components of tactics of influence in political discourse are an effective means to control and manage the consciousness of a potential electorate. For the successful use of tactics, it is necessary not only competently to think about its verbalization, but also to take into account the extralingual peculiarities of communication. The analysis is based on a generalization of verbal meaning, in which the effectiveness of achieving the strategic idea by speaker, is due to the linguistic perception of statesman by the recipient.