Тренінг педагогічного спілкування як засіб формування комунікативної компетентності майбутніх логопедів

Стаття присвячена проблемі формування комунікативної компетентності майбутнього учителя-логопеда в умовах університету. Обґрунтовано, що формування комунікативної компетентності у майбутніх логопедів може бути забезпечене в процесі професійної підготовки засобами тренінгу педагогічного спілкування, який розглядається як активна соціально-психологічна підготовка до професійного спілкування. Груповий психологічний тренінг визначено як інструмент цілеспрямованих змін особистості, що досягаються через усвідомлення, рефлексію і переоцінку власного життєвого досвіду у процесі взаємодії в групі. Тренінг виконує роль посередника між теоретичними знаннями, що безперечно є базовими, та практичними навичками, які мають ключове значення для професійної діяльності. Висвітлено, що тренінг у контексті університетського освітнього процесу повинен бути інтегрованою складовою навчання, а не вибірковим заходом. Доведено, що формальний підхід до його проведення, без створення відповідного сприятливого середовища, значно знижує його результативність та освітню цінність. Виокремлено дві основні категорії методів тренінгу педагогічного спілкування: групові дискусії (обговорення проблемних ситуацій, розбір практичних ситуацій, аналіз випадків морального вибору) та ігрові методи (рольові ігри, невербальна психогімнастика, поведінковий тренінг, контргри). Аргументовано, що тренінг педагогічного спілкування сприяє формуванню комунікативної компетентності майбутніх логопедів, оскільки забезпечує поглиблення знань, вдосконалення навичок, розвиток здатності до ефективного спілкування; підвищує мотивацію, усвідомлення важливості комунікативної діяльності, активно сприяє саморозвитку особистості та вдосконаленню її комунікативно-значущих якостей.

The article is devoted to the problem of forming the communicative competence of the future speech therapist teacher in university conditions. It is substantiated that the formation of communicative competence in future speech therapists can be ensured in the process of professional training by means of pedagogical communication training, which is considered as an active socio-psychological preparation for professional communication. Group psychological training is defined as a tool for purposeful personality changes achieved through awareness, reflection and reevaluation of one’s own life experience in the process of interaction in a group. Training acts as a mediator between theoretical knowledge, which is undoubtedly basic, and practical skills, which are of key importance for professional activity. It is highlighted that training in the context of the university educational process should be an integrated component of education, and not a selective event. It has been proven that a formal approach to its implementation, without creating an appropriate favorable environment, significantly reduces its effectiveness and educational value. Two main categories of pedagogical communication training methods are distinguished: group discussions (discussion of problem situations, analysis of practical situations, analysis of cases of moral choice) and game methods (role games, non-verbal psycho-gymnastics, behavioral training, counter-games). It is argued that pedagogical communication training contributes to the formation of communicative competence of future speech therapists, as it provides deepening of knowledge, improvement of skills, development of the ability to communicate effectively; increases motivation, awareness of the importance of communicative activity, actively contributes to the self-development of the individual and the improvement of his communicatively significant qualities.