Continuing vocational training at enterprises in EU countries: an empirical analysis based on Eurostat data

Contemporary socio-economic transformations in the countries of the European Union, driven by technological change, digitalisation, and structural economic restructuring, necessitate a rethinking of the role of continuing vocational training within enterprises as a key instrument for human capital development and economic growth. Under conditions of increasing labour market requirements, enterprise-based training of employees serves as an important factor in enhancing labour productivity, workforce adaptability, and the competitiveness of national economies. The purpose of this article is to classify European Union countries according to the level of development of continuing vocational training within enterprises based on indicators from the Continuing Vocational Training Survey (CVTS) for 2010 and 2020, to analyse the dynamics of changes in the structure of the identified clusters, and to assess the relationship between the development of vocational training and indicators of economic development measured by gross domestic product per capita. The study applies a multidimensional comparative analysis, including the standardisation of statistical indicators, the calculation of a synthetic index of continuing vocational training development, and cluster analysis using agglomerative and k-means methods. The empirical basis of the study consists of official statistical data from the Statistical Office of the European Union (Eurostat), which ensure cross-country comparability and enable the analysis of dynamic structural changes. The findings indicate that during the period 2010-2020, relatively stable clusters of European Union countries emerged based on the level of development of continuing vocational training within enterprises, differing in training intensity, employee coverage, and organisational characteristics of training processes. Inter-cluster mobility of individual countries was identified, reflecting the dynamic nature of vocational training systems and the presence of partial convergence processes. It is demonstrated that countries with higher levels of vocational training development generally exhibit higher levels of economic development, while the most pronounced economic effects of investments in employee training are observed in countries with a medium level of economic development. The development of continuing vocational training within enterprises constitutes an important factor in economic dynamics and convergence within the European Union. The obtained results have practical significance for shaping human capital development policies, particularly for Ukraine as a candidate country for EU membership, in the context of post-crisis and post-war economic recovery. Further research should focus on extending the temporal scope of the analysis and applying alternative indicators of economic development.

Сучасні соціально-економічні трансформації в країнах Європейського Союзу, зумовлені технологічними змінами, цифровізацією та структурною перебудовою економіки, актуалізують переосмислення ролі неперервного професійного навчання на підприємствах як ключового інструменту розвитку людського капіталу та забезпечення економічного зростання. В умовах посилення вимог ринку праці професійне навчання персоналу виступає важливим чинником підвищення продуктивності праці, адаптивності робочої сили та конкурентоспроможності національних економік. Метою статті є здійснення класифікації країн Європейського Союзу за рівнем розвитку неперервного професійного навчання на підприємствах на основі показників дослідження неперервного професійного навчання (Continuing Vocational Training Survey, CVTS) за 2010 та 2020 роки, аналіз динаміки змін у структурі сформованих кластерів і оцінювання взаємозв’язку між розвитком професійного навчання та показниками економічного розвитку, виміряними валовим внутрішнім продуктом на душу населення. У дослідженні застосовано багатовимірний порівняльний аналіз, що включає уніфікацію статистичних показників, розрахунок синтетичного індексу розвитку неперервного професійного навчання та кластерний аналіз із використанням методів агломерації та k-середніх. Емпіричну основу дослідження становлять офіційні дані Статистичного управління Європейського Союзу (Eurostat), які забезпечують міжкраїнну порівнюваність та можливість аналізу динамічних структурних змін. Встановлено, що у 2010-2020 роках у країнах Європейського Союзу сформувалися відносно стійкі кластери за рівнем розвитку неперервного професійного навчання на підприємствах, які відрізняються інтенсивністю навчальної діяльності, масштабами охоплення працівників та організаційними характеристиками навчальних процесів. Виявлено міжкластерну мобільність окремих країн, що свідчить про динамічний характер розвитку систем професійного навчання та наявність процесів часткової конвергенції. Доведено, що країни з вищим рівнем розвитку професійного навчання, як правило, характеризуються вищими показниками економічного розвитку, тоді як найбільш виражений економічний ефект інвестицій у навчання персоналу спостерігається в країнах із середнім рівнем економічного розвитку. Визначено, що розвиток неперервного професійного навчання на підприємствах є важливим чинником економічної динаміки та конвергенції в межах Європейського Союзу. Отримані результати мають прикладне значення для формування політики розвитку людського капіталу, зокрема для України як країни-кандидата на вступ до ЄС, у контексті післякризового та післявоєнного відновлення економіки. Подальші дослідження доцільно спрямувати на розширення часових меж аналізу та використання альтернативних індикаторів економічного розвитку.