Динаміка пізнавально-інтерпретаційних моделей рідної мови і білінгвізму

У статті схарактеризовано поняття «рідна мова» та «двомовність». Проаналізовано різні підходи до вивчення двомовності, розкрито основні суперечності в трактуванні
самого поняття, в установленні його диференційних ознак, в оцінці впливу на когнітивні процеси людини. В українській науково-освітній традиції переважала думка, що рання двомовність, насамперед упроваджувана через заклади освіти, є небажаним явищем, оскільки вона негативно впливає на оволодіння рідною мовою, спричиняє хаотичне змішування елементів двох мов та гальмує процеси пізнання.
Глобалізаційні процеси спричинили інтенсивний розвиток білінгвізму, характерними ознаками якого стали регулярне вживання двох і більше мов, розподіл їх за сферами спілкування та швидкий перехід з одно мовного коду на інший за потреби. У таких умовах виникла необхідність оновлення пізнавально-інтерпретаційних моделей рідної мови і білінгвізму. Сучасні психологи і лінгвісти, які вивчають явище білінгвізму в різних університетах світу, доводять когнітивні переваги природної двомовності та багатомовності і для дітей, і для людей старшого віку. Природний дитячий білінгвізм, зокрема випадки, коли дитина в двомовній сім‘ї говорить з кожним із батьків його/її рідною мовою, дає підстави вказувати на наявність двох рідних мов. Визначення рідної мови у сучасному полікультурному середовищі залишається важливим з огляду на потребу самоідентифікації людини та її належності до певної етнічної групи. Це не втрачає актуальності й у випадку двох рідних мов, оскільки людина через мови може ототожнювати себе з відповідними етносами. Поняття «рідна мова» залишається актуальним у сучасній лінгвофілософії, оскільки постулює, що конкретна мова ціннісна для певної особистості та народу.

The concepts of «native language» and «bilingualism» are disclosed in the article. Various approaches to the study of bilingualism are analyzed, the main contradictions in the interpretation of the concept itself, in the establishment of its differential features, in assessing the impact on human cognitive processes are revealed. In the Ukrainian scientific and educational tradition, the prevailing opinion was that early bilingualism, primarily introduced through educational institutions, is an undesirable phenomenon, since it negatively affects the mastery of the native language, causes a chaotic mixture of the elements of the two languages and inhibits cognition. The globalization processes have caused the intensive development of bilingualism, the characteristic features of which are the regular use of two or more languages, their distribution in the areas of communication and a quick transition from one language code to another, if necessary. In such conditions, it became necessary to update cognitive-interpretative models of the native language and bilingualism. Modern psychologists and linguists studying the phenomenon of bilingualism at various universities in the world prove the cognitive advantages of natural bilingualism and multilingualism for both children and older people.
Natural bilingualism for children, in particular cases where a child in a bilingual family speaks each of his parents in his / her native language, gives grounds to indicate the presence of two native languages. The definition of the native language in a modern multicultural environment remains important, given the need for self-identification of a person and his belonging to a particular ethnic group. This does not lose relevance in the case of two native languages, since a person can identify himself with the corresponding ethnic groups by language. The concept of ―native language‖ remains relevant in modern linguophilosophy, since it postulates that a particular language is valuable for a particular person and ethnos.