Сутність та структура інформаційно-аналітичних умінь у контексті підготовки майбутнього педагога

У статті здійснено теоретичне обґрунтування сутності та структурних компонентів інформаційно-аналітичних умінь майбутніх педагогів в умовах стрімкої цифровізації освітнього простору. Актуальність дослідження зумовлена експоненційним зростанням обсягів даних, інтеграцією інструментів штучного інтелекту в освітній процес та потребою у фахівцях, здатних до критичного опрацювання різнопланової інформації. Метою роботи є розкриття сутності поняття «інформаційно-аналітичні вміння», уточнення їхньої компонентної структури та розроблення програми діагностичного експерименту для визначення рівня їх сформованості. Застосовано комплекс теоретичних методів, зокрема аналіз і синтез наукових джерел, систематизацію, класифікацію та моделювання педагогічного експерименту. Доведено, що інформаційно-аналітичні вміння майбутнього педагога є інтегрованою сукупністю когнітивних процесів, практичних навичок та мотиваційно-ціннісних орієнтацій, спрямованих на ефективний пошук, критичну верифікацію, систематизацію, аналіз, інтерпретацію та використання даних для вирішення професійних завдань. Уточнено трикомпонентну структуру зазначених умінь, що охоплює когнітивний компонент (мисленнєві операції, логіка, знання методів оцінки), операційний компонент (володіння ІКТ, робота з ШІ-інструментами) та мотиваційний компонент (внутрішня готовність, відповідальність за інформаційний продукт). Особливу увагу в статті приділено впливу генеративного штучного інтелекту на зміну архітектури діяльності педагога, що вимагає розширення спектру умінь: від володіння техніками промптингу до глибокої верифікації генерованого контенту та використання інструментів освітньої аналітики. Обґрунтовано наскрізний характер цих умінь, які виступають фундаментом для розвитку педагогічної, методичної, комунікативної та самоосвітньої компетентностей. Автором розроблено та представлено програму діагностичного експерименту, яка базується на чотирьох критеріях: мотиваційно-ціннісному, когнітивному, операційно-діяльнісному та рефлексивному. Запропонований інструментарій дозволяє об’єктивно оцінювати рівні сформованості досліджуваних умінь (високий, середній, низький) та здійснювати корекцію освітнього процесу в закладах вищої освіти. Зроблено висновок, що розвиток інформаційно-аналітичних умінь є фундаментальною умовою формування конкурентоздатного фахівця, готового до професійної діяльності в умовах сучасного інформаційного суспільства.

The article theoretically substantiates the essence and structural components of the information-analytical skills of future teachers in the context of the rapid digitalization of the educational space. The relevance of the study is driven by the exponential growth of data volumes, the integration of artificial intelligence tools into the educational process, and the need for specialists capable of critically processing diverse information. The aim of the paper is to elucidate the essence of the concept of "information-analytical skills," clarify their component structure, and develop a diagnostic experiment program to determine their level of formation. A complex of theoretical methods was applied, including the analysis and synthesis of scientific sources, systematization, classification, and pedagogical experiment modeling. It is demonstrated that the information-analytical skills of a future teacher constitute an integrated set of cognitive processes, practical skills, and motivational-value orientations aimed at the effective searching, critical verification, systematization, analysis, interpretation, and utilization of data for solving professional tasks. The three-component structure of these skills is clarified, encompassing a cognitive component (thinking operations, logic, knowledge of evaluation methods), an operational component (ICT mastery, work with AI tools), and a motivational component (internal readiness, responsibility for the information product). Special attention is paid to the impact of generative artificial intelligence on the changing architecture of a teacher's activity, which requires expanding the spectrum of skills: from mastering prompting techniques to deep verification of generated content and the use of educational analytics tools. The cross-cutting nature of these skills, which serve as a foundation for the development of pedagogical, methodological, communicative, and self-educational competencies, is substantiated. The author has developed and presented a diagnostic experiment program based on four criteria: motivational-value, cognitive, operational-activity, and reflexive. The proposed toolkit allows for the objective assessment of the levels of formation of the studied skills (high, medium, low) and enables the adjustment of the educational process in higher education institutions. It is concluded that the development of information-analytical skills is a fundamental condition for forming a competitive specialist, prepared for professional activity within the modern information society.