Освiта пiсля пандемiї

Цивiлiзацiйний досвiд людства засвiдчує, що суперечливий i постiйно
змiнний свiт упродовж видимої нам iсторiї залишається одним i тим
же свiтом людей — унiкальним творiнням, поки що єдино вiдомим
у Великому Космосi. Люди живуть, працюють, створюють соцiальнi iнститути, культуру, народжують i виховують дiтей, спiлкуються
мiж собою...«Поколiння приходять i вiдходять, а земля вiчно стоїть»
i «...нема нiчого нового пiд Сонцем». Цiлком закономiрним є сформована тисячолiттями традицiя пiдготовки майбутнiх поколiнь до життя
здiйснюється за мiрками i принципами традицiйно усталеного свiту.
В той же час, справедливим є й iнше: у свiтi постiйно вiдбуваються
малi i великi, незначнi (косметичнi) i фундаментальнi змiни, якi створюють новi обриси свiтової реальностi, змiнюють фiлософiю життєвого процесу, потребують нових пiдходiв пiдготовки людини до життя
у вiдповiдностi до його нових викликiв. Як правило, змiну реалiй вiдомого нам свiту викликають великi (глобальнi) iсторичнi подiї — науковi вiдкриття, що змiнюють уявлення про свiт (копернiканська революцiя, теорiя вiдносностi, розщеплення ядра атома); вiйни (хрестовi походи, свiтовi вiйни); глобальнi катастрофи, здатнi завдати величезної шкоди навколишньому середовищу, людському виду або планетi Земля (космiчна катастрофа, мегацунамi, виверження супервулканiв,
розгул невилiковних хвороб (пандемiї) тощо. Чи вiдноситься до них
сучасна пандемiя i, якщо так, то за якими параметрами вiдбудеться
змiна свiту та його фiлософське переосмислення, якi фундаментальнi змiни вiдбудуться в системi пiдготовки людини до життя, зокрема
засобами освiти? Якою стане освiта пiсля пандемiї? Що в нiй залишиться традицiйним, а що змiниться? Пропоную з цього приводу свої
попереднi роздуми.