Деконструкція культурних наративів у цифрову епоху

Abstract

Аналіз впливу цифрових архівів на збереження культурної спадщини ставить перед науковцями низку суперечливих, а інколи й дилемних питань. Одне з таких ґрунтується на ідеї необхідності збереження культурної спадщини шляхом її оцифрування, яке відкриває перспективи як до захисту традиції, так і до цілковитої її втрати через стирання смислу та цінностей. Ґрунтуючись на концепції différance Жака Дерріда, у яку він вкладає значення гри «різниці» та «відкладеного значення», можна побачити, як цифрова епоха трансформує традиційні наративи про минуле, розмиває їхню фіксовану природу та створює нові інтерпретації, що залежать від суб’єктивних чинників: хто керує архівами, хто їх читає і в якому контексті, той і надає їм смислового навантаження. У цьому процесі культурна спадщина як може бути збереженою, так і проходить низку деконструюючих трансформацій, оголює внутрішні суперечності та приховані залежності, які раніше залишалися непоміченими. Будь-які спроби зафіксувати єдиний «справжній» зміст наративу неможливі, оскільки «сліди» сенсу, які в ньому присутні, ніколи не розкриваються цілком. У традиційному підході культурні наративи або історичні хроніки, міфи чи літературні твори сприймалися як стабільні носії смислу, що відображають «істину» про минуле. Однак цифрові архіви, як-от онлайн-музеї, бібліотеки чи бази даних, руйнують цю ілюзію присутності, про яку говорив Ж. Дерріда у своїй критиці західної метафізики. Переведення текстів, зображень або артефактів у цифровий формат робить їх доступними для нескінченного копіювання, редагування та переосмислення. Наприклад, оцифрований середньовічний манускрипт уже не є унікальним об’єктом, пов’язаним із конкретним часом і місцем, перетворюється на гіпертекст, який може бути доповнений коментарями, перекладений іншими мовами або вбудований у нові наративи. Це розмиває межі оригіналу та копії, підкреслює, що сенс не закріплений раз і назавжди, а виникає у процесі відмінностей між версіями й інтерпретаціями.The analysis of the impact of digital archives on the preservation of cultural heritage poses a number of controversial and sometimes dilemmatic questions for scholars. One of these is based on the idea of the need to preserve cultural heritage through its digitization, which opens up prospects for both the protection of tradition and its complete loss through the erasure of meaning and values. Based on Jacques Derrida’s concept of différance, in which he invests the meaning of the play of “difference” and “deferred meaning”, one can see how the digital age transforms traditional narratives about the past, blurring their fixed nature and creating new interpretations that depend on subjective factors: who manages the archives, who reads them and in what context, gives them semantic load. In this process, cultural heritage can either be preserved or undergo a series of deconstructive transformations, exposing internal contradictions and hidden dependencies that previously remained unnoticed. Any attempts to capture the single «true» content of the narrative are impossible, since the «traces» of meaning that are present in it are never fully revealed. In the traditional approach, cultural narratives or historical chronicles, myths or literary works were perceived as stable carriers of meaning, reflecting the «truth» about the past. However, digital archives, such as online museums, libraries or databases, destroy this illusion of presence, which J. Derrida spoke about in his critique of Western metaphysics. Translating texts, images, or artifacts into digital format makes them available for endless copying, editing, and reinterpretation. For example, a digitized medieval manuscript ceases to be a unique object tied to a specific time and place and becomes hypertext that can be annotated, translated into other languages, or embedded in new narratives. This blurs the boundaries between original and copy, emphasizing that meaning is not fixed once and for all, but emerges in the process of differences between versions and interpretations.