Особливості застосування практики вирішення податкових спорів у діяльності органів Державної податкової служби України

У статті досліджуються особливості застосування практики вирішення податкових спорів у діяльності органів Державної податкової служби України. Автором встановлено, що саме судові рішення Верховного Суду як суду касаційної інстанції визначають результат розгляду справи та формують судову практику у податкових спорах. Остаточність рішень Верховного Суду забезпечує формування єдиної правозастосовної практики у державі. У свою чергу, наявність протилежних за своїми правовими висновками судових рішень у подібних правовідносинах призводить до правової невизначеності. Автором визначено, що застосування правових висновків та позицій Верховного Суду у правовідносинах оподаткування, надає можливість уникнути прогалин у чинному податковому законодавстві, застосовуючи аналогію закону або аналогію права, сприяє усуненню колізійності правових норм та правильному тлумаченню правових приписів та забезпечує формування єдиних (концептуальних) підходів до розгляду податкових спорів.

The article examines the peculiarities of the application of the practice of resolving tax disputes in the activities of the State Tax Service of Ukraine. The author established that it is the Supreme Court's court decisions as the court of cassation that determine the outcome of the case and form judicial practice in tax disputes. The finality of the decisions of the Supreme Court ensures the formation of a uniform law enforcement practice in the state. In turn, the presence of court decisions with opposite legal conclusions in similar legal relationships leads to legal uncertainty. The author determined that the application of legal conclusions and positions of the Supreme Court in the legal relationship of taxation provides an opportunity to avoid gaps in the current tax legislation by applying the analogy of the law or the analogy of the law, contributes to the elimination of conflicting
legal norms and the correct interpretation of legal prescriptions, and ensures the formation of unified (conceptual) approaches to consideration of tax disputes.