Особливості розвитку зв’язного мовлення у дітей з інтелектуальними порушеннями

У статті розглянуті теоретичні підходи щодо визначення особливостей розвитку зв’язного мовлення у дітейї з інтелектуальними порушеннями. Встановлено, що у дітейї зазначеної категорії, порушення мовлення має системний характерї та впливає на функціональність мовленнєвої діяльності – комунікативну, пізнавальну, регулюючу. Як відомо, внаслідок недостатності аналітикої-синтетичної діяльності та обмеженого попереднього мовленнєвого досвідуї діти з інтелектуальними порушеннями у процесі оволодінняї мовленнєвою діяльністю зазнають певних труднощів, подолання якихї не завжди буває успішним. Співвідношення інтелектуального таї мовленнєвого компонентів у структурі порушень мовленнєвого розвиткуї дітей з інтелектуальними порушеннями залишається складною ії недостатньо вивченою проблемою. Ця проблема безпосередньо стикаєтьсяї з питаннями співвідношення когнітивних і мовленнєвих процесівї в мовленнєвому онтогенезі, взаємодії мовленнєвого та психічногої розвитку в цілому, впливу інтелекту на процесї розвитку дитини, зокрема на формування мовленнєвих уміньї і мовленнєвої компетентності, що є основою дляї становлення зв’язного мовлення.

The article discusses theoretical approaches to the specifics of the development of coherent speech in children with intellectual disabilities. It was established that in children of the specified category, the speech disorder has a systemic nature and extends to all functions of speech — communicative, cognitive, and regulatory. As evidenced by practice, children with intellectual disabilities have severe speech disorders caused by the
peculiarities of their mental development and nervous activity. In turn, the problem of the development of coherent speech is relevant, since it is language that acts as the main mechanism of human life as a whole. That is why most children with intellectual disabilities lack the formation of coherent speech, which in turn causes significant difficulties in educational activities and socialization in general. As evidenced by the analysis of psychological and pedagogical literature, the problem of the development of coherent speech has repeatedly been raised in many studies, namely: linguistic, neurolinguistic, psychological and pedagogical, etc. The researchers prove that at the current stage of the development of psychological and pedagogical science and practice, it is worth finding new approaches and working principles regarding diagnosis, organization and implementation of corrective work on the development of coherent speech of children with intellectual disabilities. Speech itself is the basis of full-fledged mental development, which in turn promotes communication between
people and is the basis for successful socialization. Speech is one of the fundamental mental functions that plays a major role in the formation of personality. In turn, speech underdevelopment is one of the manifestations of intellectual disability in children.