Сутнісні аспекти наукового пізнання в історії географії

Abstract

З’ясовано, що у науковому пізнанні нагромаджені емпіричні дані й узагальнення через якийсь час слугують основою для створення теоретичної схеми, а вона в подальшому – побудовою нової узагальнюючої гіпотези. Потреба теоретичного обґрунтування і осмислення зібраного матеріалу породжують необхідність методологічного аналізу, а він, в свою чергу, пов'язаний з пізнавальними операціями («суб’єктивно-об’єктивною методологією») й об’єктивізацією історичних знань.Выяснено, что в научном познании накопленные эмпирические данные и обобщения через некоторое время служат основой для создания теоретической схемы, а она в дальнейшем – построением новой обобщающей гипотезы. Потребность теоретического обоснования и осмысления собранного материала порождают необходимость методологического анализа, а он, в свою очередь, связан с познавательными операциями («субъективно-объективной методологией») и объективизацией исторических знаний.It has been found out that accumulated empiric data and generalizations in scientific cognition serve as a basis for the formation of a theoretical scheme and will serve as a construction of a new generalized hypothesis in the future. The need for theoretical reasoning and understanding of the collected material generates the necessity of the methodological analysis and it is connected, in its turn, with cognitive operations («subjective-objective methodology») and objectification of historical knowledge.