Thematic Groups of English Youth Slangisms and Pragmatic Strategies of Their Use in Instagram and X

Abstract

The paper presents the analysis of thematic groups of English youth slang, its functional and pragmatic realization in social networks using the most used Instagram and X. It is noted that one of the most noticeable manifestations of modern linguistic dynamics is the emergence and active functioning of Internet slang is a flexible, creative and multifunctional layer of vocabulary, which vividly reflects linguistic innovations, stylistic experiments and current cultural codes of the digital era. Accordingly, the thematic classification of digital slang units is not just a way of ordering. It enables a deeper understanding of the pragmatic intentions of speakers, the specifics of lexical choice, and the dominant emotional codes that operate in the youth and student environment. Modern English language slang, operating in the digital space of Instagram and X, structurally represents several key thematic domains that demonstrate the pragmatic, emotional, and socio-communicative functions of youth speech. The corpus analysis proved the most common use of slang units of an emotional-evaluative nature, reflecting the need for a quick verbal response, assessment of situations and phenomena; then slangisms of self-presentation and style, which fix the priorities of visual culture and aestheticization of everyday life; then words and phrases related to gender identity, topics of flirting, romantic relationships, and social positioning in the sphere of privacy; then comes the slang of psycho-emotional state and self-awareness, which indicates the normalization of the topic of mental health in public discourse, and, finally, units related to the academic sphere and work processes: the vocabulary of deadlines, academic stress and self-irony about productivity. Thus, digital slang is a multifunctional resource, reflecting both cultural markers and the lexical dynamics of Generation Z, as well as the need for constant stylistic balance between irony, self-presentation, and co-creation. It has been determined that each of these groups, namely: emotional-evaluative vocabulary, self-presentation and style, gender relations, psycho-emotional states, humor and meme culture, as well as academic and career life, represents not only the content priorities of digital youth communication, but also specific functional and pragmatic strategies: expressive self-expression, irony, social identification, cognitive de-escalation or symbolic opposition to norms. The slang does not simply reflect linguistic innovations, but also captures the transformations in the culture, thinking, and values of Generation Z within the context of the hybrid discourse of the digital age.Стаття присвячена визначенню тематичних груп англійського молодіжного сленгу та прагматичним стратегіям їх використання в соціальних мережах на матеріалі найбільш використовуваних Instagram та Х. Наголошено, що одним із найпомітніших проявів сучасної лінгвістичної динаміки є поява та активне функціонування інтернет-сленгу – гнучкого, креативного й багатофункціонального пласту лексики, що яскраво відображає мовні інновації, стилістичні експерименти й актуальні культурні коди цифрової епохи. Відповідно, тематична класифікація одиниць цифрового сленгу є не просто способом впорядкування – вона дозволяє глибше зрозуміти прагматичні наміри мовців, специфіку лексичного вибору, домінантні емоційні коди, що функціонують у молодіжному середовищі. Сучасний англомовний сленг, що функціонує в цифровому просторі Instagram та X, структурно репрезентує кілька ключових тематичних доменів, які демонструють прагматичні, емоційні та соціально-комунікативні функції молодіжного мовлення. Аналіз корпусу виявив найуживаніші лексеми емоційно-оцінного характеру, що відображають потребу в швидкому вербальному реагуванні, оцінюванні ситуацій і явищ; потім сленгізми самопрезентації та стилю, що фіксує пріоритети візуальної культури та естетизації повсякденності; далі сленгові слова й фрази, пов’язані з гендерною ідентичністю, темами флірту, романтичних стосунків і соціального позиціонування у сфері приватності; наступні сленгізми психоемоційного стану й самоусвідомлення, що свідчить про нормалізацію теми ментального здоров’я у публічному дискурсі, і, нарешті – сленгові одиниці, пов’язані з академічною сферою та робочими процесами – лексика дедлайнів, навчального стресу й самоіронії щодо продуктивності. Отже, цифровий сленг є багатофункціональним ресурсом: він відображає і культурні маркери, і лексичну динаміку покоління Z, і потребу в постійному стилістичному балансі між іронією, самопрезентацією та спільнотворенням. Визначено, що кожна з цих груп, а саме: емоційно-оцінна лексика, самопрезентація й стиль, гендерні стосунки, психоемоційні стани, гумор і мемна культура, а також академічне й кар’єрне життя, репрезентує не лише змістові пріоритети цифрової молодіжної комунікації, а й специфічні функціонально-прагматичні стратегії: експресивне самовираження, іронізацію, соціальну ідентифікацію, когнітивну розрядку чи символічну опозицію до норм. Цей сленг не просто відображає мовні інновації, а й фіксує трансформації культури, мислення та цінностей покоління Z у контексті гібридного дискурсу цифрової доби.