Factors Affecting Speech Structure of Addressor-Retransmitter (Based on Speeches of US White House Press Secretaries)

This paper focuses on the factors influencing the speech of US White House press secretaries, as typical representatives of the addressor-retransmitter category. The analysis of press secretaries’ speech as linguistic personalities was conducted along two main conceptual dimensions: monopersonological and polypersonological linguistic personality. The study was based on material from their speeches during press briefings at the US White House. In these circumstances, communication between press secretaries and reporters is a striking example of institutional political discourse, in which participants are compelled to construct their speech while taking into account status-role constraints and institutional pressure. This applies to both press secretaries and reporters, as the latter are representatives of the media. This study examines, through comparison, the differences in the use of communicative strategies, tactics and techniques by US press secretaries and presidents as polypersonological linguistic personalities. It is demonstrated that press secretaries’ choice of communicative strategies and tactics is primarily determined by institutional pressure, status- and role-related constraints, and political expediency.
The use of personal pronouns and certain verb constructions with the personal pronoun I by press secretaries is examined. It is shown that press secretaries’ use of personal pronouns and verb constructions is determined by both status-role constraints and the personal characteristics of the speakers. The factors influencing the speech of the US White House press secretary as a monopersonological linguistic personality have been investigated. It has been established that the nature and style of a press secretary’s speech are determined by their individual traits and socialisation history. It is shown that, in certain cases, the conditions and circumstances under which communication takes place can have a decisive influence on the nature and style of speech.

Наукова розвідка присвячена дослідженню факторів впливу на мовлення прессекретарів Білого дому США як характерних представників категорії адресантів-ретрансляторів. Аналіз мовлення прессекретарів як мовних особистостей проводився у двох основних концептуальних вимірах: як одноперсонологійної мовної особистості та як поліперсонологійної мовної особистості. Дослідження проводилося на матеріалі їхнього мовлення під час проведення пресбрифінгів у Білому домі США. У цих умовах комунікація прессекретарів з репортерами є яскравим прикладом інституційного політичного дискурсу, коли його учасники вимушені конструювати своє мовлення з урахуванням статусно-рольових обмежень та інституційного тиску. При чому це стосується як прессекретарів, так і репортерів, оскільки останні є представниками засобів масової інформації. Шляхом порівняння досліджено відмінності застосування комунікативних стратегій, тактик та прийомів прессекретарями та президентами США як поліперсонологійними мовними особистостями. Показано, що вибір комунікативних стратегій і тактик прессекретарями визначається, перш за все, інституційним тиском, статусно-рольовими обмеженнями та політичною доцільністю. Розглянуто вживання прессекретарями особових займенників та деяких дієслівних конструкцій з особовим займенником I. Показано, що вживання прессекретарями особових займенників та дієслівних конструкцій визначається як статусно-рольовими обмеженнями, так і особистісними рисами мовців. Досліджено фактори впливу на мовлення прессекретаря Білого дому США як одноперсонологійної мовної особистості. Встановлено, що характер та стиль мовлення прессекретаря визначається його індивідуальними рисами та історією соціалізації. Показано, що в окремих випадках вирішальний вплив на характер та стиль мовлення можуть мати умови та обставини, за яких відбувається комунікація.