Значення та роль саногенно-особистісної парадигми музичного навчання дошкільників і молодших школярів

У статті обґрунтовується актуалізація саногенно-особистісної парадигми музичної
освіти дошкільників і молодших школярів, яка розглядає музичне навчання не лише з позиції музичного розвитку чи формування музичної компетентності дитячої особистості, а й в аспекті екології та профілактики її внутрішніх переживань, світу її емоцій і почуттів. Стаття підіймає проблему спрямування музично-педагогічної роботи з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку в оздоровчо-розвивальну площину. У дослідженні розкриваються механізми залежності захворювань дітей від стану їх психосоматичної сфери та можливості впливу музики на врегулювання цих процесів.

The urgency of the article is a sanogenic and personal paradigm of music education for
pre-school and primary school children, which does not consider the musical and educational activity only as a contemplation of forming the musical competence of the child's personality, but also as a aspect of environment and measures to prevent an inherent contradictions, the world of emotions and feelings as a governor of harmonious combination of intellectual and emotional development. There are discover the mechanisms of children dependency diseases on state of their psychosomatic scope and opportunities of music impact as a possibility of adjustment these processes. It raises questions of using a music therapy as a process of the musical training to focus
its development on the children emotional well-being, the disclosure the compensation and reserve capacity of the child's body. The music therapy as a method of development and changes of conscious and unconscious aspects of the individual psyche allows experimenting with feelings, exploring and expressing them in symbolic level.

В статье обосновывается актуальность саногенно-личностной парадигмы
музыкального обучения дошкольников и младших школьников, которая рассматривает музыкально-педагогическую деятельность не только с позиции формирования музыкальной компетентности детской личности, но и в аспекте экологии и профилактики ее внутренних переживаний, мира ее эмоций и чувств. Статья поднимает проблему направления музыкально-педагогической работы с детьми дошкольного и младшего школьного возраста в оздоровительно-развивающую плоскость. В исследовании раскрываются механизмы зависимости заболеваний детей от состояния их психосоматической сферы и возможности влияния музыки на урегулирование этих процессов.