Отображение универсального смысла индевропейской праформы в современных языках

В статье рассматриваются языковые механизмы сохранения и преобразования древних
смыслов в диахронии. Индоевропейская праформа предстаёт не начальной, но наиболее древней
доступной экспликацией смыслов, поиск и изучение которых позволяет реконструировать некоторые
фрагменты картины мира и осознать последующую мотивацию значимости её элементов в сознании
носителей разных языков.

У статті розглядаються механізми збереження та перетворення давніх смислів у діахронії.
Індоєвропейська праформа постає не як початкова, а як найбільш давня доступна експлікація смислів,
пошук та вивчення яких дозволяє реконструювати певні фрагменти картини світу та зрозуміти
подальшу мотивацію значущості її елементів у свідомості носіїв різних мов.

The article deals with language mechanisms of ancient meanings’ maintenance and transformation in
diachrony. The Indo-European Proto-form appears not as an initial, but the most ancient available explication
of senses, its search and study allows to reconstruct some fragments of the world view and to realize the
subsequent motivation of the importance of its elements in different language speakers’ consciousness.