Іншомовна комунікативна компетентність: сутність та структура

У статті представлений аналіз існуючих наукових поглядів на концепт «іншомовної комунікативної компетентності» взагалі та окремі його елементи зокрема. Доведено відсутність єдиного підходу до змісту поняття іншомовної комунікативної компетентності, строкатість змісту та складових елементів термінологічних понять «компетентність» та «комунікативна компетентність». З’ясовано, що по відношенню до комунікативної застосовують як поняття компетентність, так і компетенція, які можуть вживатися як у якості синонімічних понять, так і мати відмінне значення. Визначено основні критерії розмежування термінів компетентність та компетенція: критерій об’єктивності, поведінковий та діяльнісний критерії. Зроблено висновок, що у контексті іншомовної комунікативної компетентності доцільно використовувати комплексний підхід під час розмежування понять компетентність та компетенція. Проаналізовано концепти комунікативної компетентності у вітчизняній та закордонній науковій літературі, встановлено основний напрямок їх еволюції: з’ясування структурного складу та обсягу поняття комунікативна компетентність. Виявлено відсутність єдиної класифікації складових елементів іншомовної комунікативної компетентності, відмінність поглядів на поняття мовної та мовленнєвої компетентності. Запропоновано використання поняття «мовної компетенції» у якості мовних знань, а «мовленнєвої компетентності» як актуалізації мовних знань, їх практичного використання.

The article provides an analysis of existing scientific views on the concept of "foreign language communicative competency" in general and its individual elements in particular. The absence of a unified approach to the content of the concept of foreign language communicative competency, the inconsistency of the content and components of the terminology "competency" and "communicative competency" are substantiated. It is
clarified that regarding communication, both the concepts "competence" and "competency" are applied, which can be used either as synonymous terms or have distinct meanings. The main criteria for distinguishing between the terms "competence" and "competency" are defined: the objectivity criterion, behavioral criterion, and activity criterion. The conclusion is drawn that in the context of foreign language communicative
competency, it is appropriate to employ a comprehensive approach when dif erentiating
between the concepts of competence and competency. Concepts of communicative competency in domestic and foreign scientific literature are analyzed, and the main direction of their evolution is established: the clarification of the structural composition and scope of the concept of communicative competency. The absence of a unified classification of the components of foreign language communicative competency is identified, and dif ering views on the concepts of language and speech competence are discussed. The use of the term "language competence" as linguistic knowledge and "speech competency" as the practical utilization of linguistic knowledge is proposed.