Образ рідної землі в українській культурі: сковородинський погляд
ISSN
2522-9699
Дата випуску
2026
Автор(и)
Блажко, В. В.
DOI
10.33930/ed.2019.5007.59(5-6)-8
Анотація
Метою статті є дослідження образу рідної землі в українській культурі через призму філософської системи Григорія Сковороди, простеження шляхів трансформації цього образу від архетипно-фольклорного до філософсько-екзистенційного, а також визначення значення сковородинського погляду для розуміння національної самості в умовах сучасних суспільних і світоглядних трансформацій. Філософія Г. Сковороди пропонує принципово інший, ніж матеріально-власницький, спосіб належати землі. Слова епітафії “Світ ловив мене, та не спіймав” засвідчують не відчуженість, а глибинну внутрішню свободу. У сковородинській парадигмі ідентичність не є зовнішньою конструкцією, а “морально вмотивованим способом буття”. Звернення до спадщини філософа дозволяє нації зберігати внутрішню цілісність, трансформуючи образ землі у маркер автентичної ідентичності. Дослідження підтверджує, що сковородинський погляд на рідну землю є актуальним інструментом для розуміння української національної самості. У сучасних умовах спадщина філософа стає базою для консолідації суспільства, дозволяючи переосмислити зв’язок із землею не як з територією для експлуатації, а як з екзистенційною основою буття.
The aim of the article is to investigate the image of the native land in Ukrainian culture through the lens of Hryhorii Skovoroda's philosophical system, to trace the paths of transformation of this image from archetype-folklore to philosophical-existential, and to define the significance of Skovoroda's perspective for understanding national selfhood in the conditions of modern social and worldview transformations. Hryhorii Skovoroda's philosophy offers a fundamentally different way of belonging to the land, distinct from mere property ownership. The words of his epitaph, “The world caught me, but did not catch me,” testify not to alienation, but to profound inner freedom. In Skovoroda's paradigm, identity is not an external construct, but a “morally motivated way of existence.” Turning to the philosopher's heritage allows the nation to maintain internal integrity, transforming the image of the land into a marker of authentic identity. The study confirms that Skovoroda's perspective on the native land remains a relevant tool for understanding Ukrainian national selfhood. In contemporary conditions, the philosopher's legacy becomes a basis for social consolidation, allowing for a rethinking of the connection with the land not as a territory for exploitation, but as an existential basis of being.
Файл(и)![Ескіз]()
Вантажиться...
Назва
Blazhko_68_76.pdf
Розмір
367.53 KB
Формат
Adobe PDF
Контрольна сума
(MD5):2060291bb945f9eb5f0b0b0bdb70abdb
