Історіографія захищених дисертацій з культурології у спеціалізованій вченій раді Харківської державної академії культури (1994–2019 роки)

У статті проведено історіографічний оглядовий аналіз культурологічних дисертацій, захист яких відбувся у спеціалізованій вченій раді Д 64.807.01 Харківської державної академії культури. Головним предметом уваги є захищені кандидатські й докторські дисертаційні праці в період з 1994 до 2019 року зі спеціальностей теорія та історія культури й українська культура. Авторами більшості із цих робіт є науковці Харківської державної академії культури, діяльність яких відіграла провідну роль у зміцненні позиції культурології як повноправної освітньої та наукової дисципліни у сфері української гуманітаристики. У статті зроблено розподіл захищених дисертацій за тематично-змістовою ознакою. Виявлено актуальність, новизну й теоретично-практичну цінність захищених дисертаційних досліджень. Встановлено кількісно-тематичну статистику захищених робіт, завдяки чому вдалося визначити, яким саме темам і питанням було присвячено увагу в сукупності найбільше, яким достатньо та яким найменше. Також виявлено загальну статистику захищених та незахищених дисертаційних праць Харківської державної академії культури. Окрім того, у статті висвітлюються основні факти з історії виникнення та діяльності вченої ради Д 64.807.01 Харківської державної академії культури із захисту культурологічних дисертацій. Виявлено чітку різницю у співвідношенні між поняттями «галузь наукового знання» і «наукова спеціальність». У висновках наголошується на проблемі браку уваги з боку авторів захищених дисертацій до політичних, екологічних, національних та інших практично важливих питань культури. Зроблено припущення, що таке ігнорування багатьох подібних питань могло стати одним зі сприятливих чинників посилання системної культурно-політичної життєво небезпечної кризи сучасного українського суспільства. Аргументовано, чому всі дисертації, які становлять предмет уваги, належать саме до культурології, а не до якоїсь іншої галузі гуманітарних наук.

The article presents a historiographic overview analysis of cultural theses defended in the specialized academic council D 64.807.01 of the Kharkiv State Academy of Culture. The main subject of attention is the defended candidate and doctoral dissertations in the period from 1994 to 2019 in the specialties “Theory and History of Culture” and “Ukrainian Culture”. The authors of the vast majority of these works are scientists of the Kharkiv State Academy of Culture, whose activities played a leading role in strengthening the position of cultural studies as a full-fledged educational and scientific discipline in the field of Ukrainian humanities. The article divides the defended dissertations by thematic and content. The relevance, novelty and theoretical and practical value of the defended dissertation researches are revealed. Quantitative and thematic statistics of the defended works are established, thanks to which it was possible to determine which topics and issues were given the most attention in total, which were enough and which were the least. The general statistics of the defended and undefended dissertation works of the Kharkiv State Academy of Culture are also revealed. In addition, the article highlights the main facts from the history of the emergence and activities of the Academic Council D 64.807.01 of the Kharkiv State Academy of Culture for the defense of cultural theses. A clear difference in the relationship between the concepts of “branch of scientific knowledge” and “scientific specialty” is revealed. The conclusions emphasize the problem of insufficient attention by the authors of defended theses to political, environmental, national and other practically important issues of culture. It is suggested that, in turn, such ignoring of many similar issues could have become one of the favorable factors for the emergence of a systemic cultural and political life-threatening crisis of modern Ukrainian society. It is argued why all the dissertations that are the subject of attention belong specifically to cultural studies, and not to any other branch of the humanities.