Громадська участь в Україні в умовах війни: трансформація форм і механізмів

У статті досліджується глибинна трансформація громадської участі в Україні, спричинена повномасштабним вторгненням РФ у 2022 році. Проаналізовано, як війна змінила традиційні та новітні форми залучення громадян, впливаючи на динаміку взаємодії між громадянським суспільством і державою. Основну увагу приділено трьом ключовим формам громадської активності, які набули особливої ваги в умовах війни: волонтерству, цифровій мобілізації та ініціативам самоорганізації. Волонтерський рух розглянуто як масове соціальне явище, що виникло стихійно, проте з часом набуло організованих форм. Він відіграє провідну роль у забезпеченні матеріальної та моральної підтримки Збройних Сил України, допомозі внутрішньо переміщеним особам і постраждалим від бойових дій, а також у зміцненні горизонтальних мереж солідарності між регіонами та соціальними групами. Волонтерство проаналізовано як інструмент національного спротиву, що поєднує патріотичну мотивацію з громадянською відповідальністю.
Окремо висвітлено процеси цифрової мобілізації, які забезпечують оперативну комунікацію, збір коштів, поширення інформації та координацію спільних дій. Завдяки активному використанню соціальних мереж, захищених месенджерів, чат-ботів, онлайн-реєстрів та мобільних застосунків громадяни залучаються до децентралізованих форм участі, які є гнучкими та масштабованими. Розвиток кіберволонтерства та онлайн-адвокації розглядається як показник цифрової трансформації громадської активності в умовах воєнного стану. Також проаналізовано роль органів самоорганізації населення та ініціатив громадянського суспільства на місцевому рівні, зокрема в контексті гуманітарного реагування, територіальної оборони та підвищення стійкості громад. Ці структури стали важливими посередниками між населенням і органами влади, особливо в умовах реалізації реформи децентралізації та надзвичайних ситуацій. Їхня гнучкість і здатність до самоврядного реагування засвідчують зростання значущості участі «знизу».
У висновках зазначається, що війна активізувала нові конфігурації громадської участі, засновані на горизонтальній взаємодії, цифровій інфраструктурі та довірі всередині громад. Ці трансформації не лише сприяли національній стійкості у воєнний час, але й створили передумови для зміцнення демократичного врядування та інститутів громадянського суспільства в період післявоєнного відновлення. Підтримка та інституціоналізація новітніх механізмів участі розглядається як ключовий чинник розвитку демократії та соціальної єдності в майбутньому.

The article explores the profound transformation of civic participation in Ukraine triggered by the full-scale Russian invasion in 2022. It examines how the war has reshaped the traditional and emergent forms of citizen engagement, bringing new dynamics to the relationship between civil society and the state. The study focuses on three main forms of civic participation that have become particularly relevant during wartime: volunteering, digital mobilization, and grassroots self-organization. The volunteer movement is analyzed as a mass-scale social phenomenon that emerged spontaneously yet became systematized over time. It plays a pivotal role in providing logistical and psychological support to the Armed Forces of Ukraine, assisting displaced persons and victims of hostilities, and contributing to the strengthening of horizontal solidarity networks across regions and social strata. The authors investigate how volunteering has evolved into a tool of national resistance, combining patriotic motivation with civic responsibility.
The article further delves into the processes of digital mobilization, which have enabled rapid communication, fundraising, information dissemination, and coordination of collective actions. Through the integration of social media platforms, encrypted messengers, chatbots, online registries, and mobile applications, Ukrainian citizens have engaged in decentralized forms of participation that are both flexible and scalable. The development of cyber-volunteering and online advocacy is viewed as a key indicator of the digital transformation of civic activity in wartime conditions. In addition, the research highlights the role of local self-organization initiatives and bodies of self-organization of the population (BSOPs), particularly in addressing humanitarian needs, territorial defense, and community-level resilience. These entities have become vital intermediaries between citizens and authorities, especially under conditions of decentralization reform and emergency response. The adaptability and responsiveness of such grassroots structures underscore the increasing importance of participatory governance from below.
The authors conclude that the war has activated new configurations of civic participation based on horizontal interaction, digital infrastructure, and community trust. These transformations have not only contributed to national resilience during the war but also laid the foundation for strengthening democratic governance and civil society in the postwar reconstruction period. Supporting and institutionalizing these participatory mechanisms will be critical for Ukraine's democratic trajectory and social cohesion in the years to come.