Eye-Tracking Experimental Design for Investigating Visual Attention in Sight Translation

Understanding the cognitive processes behind sight translation is a significant challenge in translation studies. This paper addresses that gap by proposing a detailed experimental design for eye-tracking studies. Our goal is to systematically investigate the role of visual attention during real-time sight translation performance.
Using eye-tracking as a powerful research tool, our design provides an opportunity to analyse the complex cognitive mechanisms at play. The proposed methodology offers a framework to explore key aspects, such as how an interpreter’s gaze behaviour serves as an indicator of their cognitive load and translation speed. The study also incorporates Natural Language Processing (NLP) to analyse gaze-to-speech alignment and pinpoint processing bottlenecks. This experimental framework is crucial for several reasons. It will help us refine cognitive models of translation using objective indicators of mental activity, identify distinct attention patterns in experienced versus novice interpreters, and ultimately, inform the development of more human-centred computer-assisted translation (CAT) systems. Our research promises to provide a more robust understanding of the link between an interpreter’s visual behaviour and their cognitive processes, paving the way for advancements in both translation theory and practice.

Розуміння когнітивних процесів, що лежать в основі усного перекладу з аркуша, є значним викликом у перекладознавстві. У цій статті розглянуто цей аспект шляхом пропозиції нового, детально опрацьованого експериментального дизайну для айтрекінгових досліджень. Метою є системне вивчення ролі візуальної уваги під час виконання усного перекладу з аркуша в реальному часі. Використовуючи айтрекінг як потужний інструмент, запропонований дизайн дає унікальну можливість проаналізувати складні когнітивні механізми, що задіяні в цьому процесі. Методологія пропонує рамковий підхід для дослідження ключових аспектів, зокрема того, як погляд перекладача впливає на швидкість і якість перекладу, а також потенціал створення когнітивних профілів (наприклад, виявлення «блочно-орієнтованих» та «лінійних» читачів). Дослідження також інтегрує методи обробки природної мови для аналізу узгодженості рухів погляду та мовлення й визначення вузьких місць у процесингу. Цей експериментальний підхід є важливим з кількох причин. По-перше, він дасть змогу вдосконалити когнітивні моделі перекладу з використанням об’єктивних індикаторів розумової активності. По-друге, допоможе виявити характерні патерни уваги у досвідчених перекладачів та перекладачів-початківців. По-третє, результати можуть сприяти створенню більш орієнтованих на людину систем комп’ютерної підтримки перекладу. Наше дослідження обіцяє забезпечити глибше розуміння зв’язку між візуальною поведінкою перекладача та його когнітивними процесами, що відкриває шлях до розвитку як теорії, так і практики перекладу.