Особливості використання жестової мови у дітей із порушеннями слуху та розладами аутистичного спектру

Abstract

У статті розглянуто особливості комунікації дітей з подвійною нозологією – порушенням слуху та розладами аутистичного спектру (РАС), з акцентом на використання жестової мови як головного засобу взаємодії. Автори підкреслюють складність своєчасної діагностики слухових порушень у дітей з РАС через перетин мовленнєвих і поведінкових симптомів, притаманних обом станам. Окрему увагу приділено труднощам, що виникають у сенсорній переробці звуків, а також феномену ехолалії в контексті жестової мови. На основі сучасних досліджень автори розглядають зв’язок між моторними навичками, мовленнєвим розвитком і здатністю до використання жестової мови. Показано, що діти з РАС мають вищий ризик мовної депривації, гірше розпізнають емоції, демонструють слабші практичні навички, а також мають порушення у праксисі, що впливає на якість жестового мовлення. Акцент зроблено на труднощах використання міміки в лінгвістичному та емоційному контекстах, а також на важливості відокремлення мімічних ознак, пов’язаних із граматикою жестової мови, від виразів емоцій. У статті обґрунтовано необхідність інтеграції жестового та вербального мовлення для ефективного спілкування і навчання таких дітей. Автори підкреслюють, що навіть діти з раннім зануренням у жестову мову (наприклад, ті, що виховуються в родинах нечуючих) демонструють комунікативні особливості, зумовлені саме нейробіологічною природою РАС, а не лише обмеженим досвідом. Це, у свою чергу, впливає на їхню соціальну інтеграцію та якість життя. Автори наголошують на високому ризику мовної та соціальної депривації в цієї категорії дітей, що може посилювати ізоляцію. У статті обґрунтовано необхідність подальших досліджень і розробки адаптованих корекційно-розвивальних програм. Надано рекомендації щодо інтеграції жестового та вербального компонентів у навчальному процесі. Робота стане корисною для фахівців у сфері спеціальної освіти, батьків та педагогів, які взаємодіють із дітьми з подвійною формою порушень.The article considers the peculiarities of communication in children with dual nosology – hearing impairment and autism spectrum disorders (ASD) – with an emphasis on the use of sign language as the primary means of interaction. The authors emphasize the complexity of timely diagnosis of hearing impairments in children with ASD due to the overlap of speech and behavioral symptoms characteristic of both conditions. Particular attention is paid to the difficulties that arise in the sensory processing of sounds, as well as the phenomenon of echolalia in the context of sign language. Based on current research, the authors examine the relationship between motor skills, speech development, and the ability to use sign language. It is shown that children with ASD are at higher risk of language deprivation, are less able to recognize emotions, demonstrate weaker practical skills, and have praxic impairments that affect the quality of sign language. Emphasis is placed on the difficulties of using facial expressions in linguistic and emotional contexts, as well as on the importance of separating facial expressions related to sign language grammar from expressions of emotion. The article justifies the need to integrate sign language and verbal speech for effective communication and learning in such children. The authors emphasize that even children with early immersion in sign language (for example, those raised in deaf families) demonstrate communicative features determined by the neurobiological nature of ASD, and not just limited experience. This, in turn, affects their social integration and quality of life. The authors emphasize the high risk of linguistic and social deprivation in this category of children, which can exacerbate isolation. The article substantiates the need for further research and the development of adapted corrective and developmental programs. Recommendations are provided for the integration of sign language and verbal components into the educational process. The work will be useful for specialists in the field of special education, parents, and teachers who interact with children with dual disorders.