Правовий статус дітей-біженців в Україні: історичні аспекти

У статті досліджено історико-правовий розвиток правового статусу дітей-біженців в Україні. Проаналізовано формування національного законодавства у цій сфері в контексті міжнародно-правових стандартів, зокрема положень Конвенції про статус біженців від 28.07.1951 року та Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року. Визначено ключові періоди розвитку правового регулювання: перший період (1991–2001 роки) (початок формування правового регулювання правого статусу дітей-біженців в Україні); другий етап (2001–2011 роки) (розвиток та гармонізація законодавства); третій етап (2011–2022 роки) (вдосконалення законодавства під впливом міжнародних стандартів та співпраці з Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців та адаптація до стандартів ЄС; четвертий етап (2022 р. – до наших днів) (подальше вдосконалення механізмів захисту прав дітей-біженців та їх ефективна реалізація в умовах воєнного стану).
Виявлено основні проблеми правозастосування та прогалини у національному законодавстві, що ускладнюють ефективний захист цієї вразливої категорії дітей-біженців. Обґрунтовано необхідність подальшого вдосконалення нормативно-правової бази України з урахуванням сучасних викликів та міжнародного досвіду.
Зазначено, що еволюція правового статусу дітей-біженців в Україні пройшла шлях від відсутності спеціального правового регулювання до формування комплексної системи правового захисту, заснованої на міжнародних стандартах. Сучасний етап характеризується не лише розвитком національного законодавства, а й необхідністю реагування на безпрецедентні виклики, пов’язані з війною, що потребує подальшого вдосконалення механізмів захисту прав дітей-біженців та їх ефективної реалізації на практиці.

The article examines the historical and legal development of the legal status of refugee children in Ukraine. The formation of national legislation in this area is analyzed in the context of international legal standards, in particular the provisions of the Convention relating to the Status of Refugees of July 28, 1951 and the UN Convention on the Rights of the Child of November 20, 1989. The key periods of the development of legal regulation are identified: the first period (1991–2001) (the beginning of the formation of legal regulation of the legal status of refugee children in Ukraine); the second stage (2001–2011) (development and harmonization of legislation); the third stage (2011–2022) (improvement of legislation under the influence of international standards and cooperation with the Office of the United Nations High Commissioner for Refugees and adaptation to EU standards; the fourth stage (2022 – to the present day) (further improvement of mechanisms for protecting the rights of refugee children and their effective implementation in conditions of martial law). The main problems of law enforcement and gaps in national legislation that complicate the effective protection of this vulnerable category of refugee children are identified. The need for further improvement of the regulatory and legal framework of Ukraine is substantiated, taking into account modern challenges and international experience. It is noted that the evolution of the legal status of refugee children in Ukraine has gone from the absence of special legal regulation to the formation of a comprehensive system of legal protection based on international standards. The current stage is characterized not only by the development of national legislation, but also by the need to respond to unprecedented challenges associated with the war, which requires further improvement mechanisms for protecting the rights of refugee children and their effective implementation in practice.