Изучение немецких заимствований в лингворусистике

Языковое заимствование происходит вследствие более или менее тесных политических, торгово-экономических, научно-технических и культурных связей между народами, поэтому интенсификация межкультурных контактов способствует активизации иноязычных заимствований. Лингвистические исследования заимствований, в том числе немецких, начала ХХ в. носили преимущественно историко-хронологический характер: в них осуществлялось установление языка-источника, времени, условий и причин заимствования. Однако постепенно происходил переход от прикладного изучения разрозненных фактов к формированию общей теории заимствования – унификации терминологии, выявлению типов иноязычной лексики и описанию специфики ее освоения языком-реципиентом. Проведенное исследование базируется на фактических данных, полученных разными лингвистами, и результатах собственных наблюдений автора.

Мовне запозичення відбувається внаслідок більш-менш тісних політичних, торговоекономічних, науково-технічних і культурних зв’язків між народами, тому інтенсифікація міжкультурних контактів сприяє активізації іноземних запозичень. Лінгвістичні дослідження запозичень, у тому числі німецьких, спочатку носили переважно історикохронологічний характер: в них здійснювалося встановлення мови-джерела, часу, умов і причин запозичення. Однак поступово відбувався перехід від прикладного вивчення розрізнених фактів до формування загальної теорії запозичення – уніфікації термінології, виявлення типів іншомовної лексики й опису специфіки її засвоєння мовою-реципієнтом. Проведене дослідження базується на фактичних даних, отриманих різними лінгвістами, та результатах власних спостережень автора.

The multifunctional nature of foreign language vocabulary in the recipient language – from filling language lacunae to influence on ethnoculture as a whole – presupposes a multidimensional study of the problem of language interaction in the context of expanding interethnic and intercultural communication. Linguistic borrowing is due to more or less close political, trade and economic, scientific, technical and cultural ties between people, so the intensification of foreign contacts promotes the activation of foreign borrowing. Linguistic research of borrowings, including German ones, started at the 20th century. They were mainly historical-chronological: they established the source language, time, conditions and reasons for borrowing. However, there was a gradual transition from an applied study of disparate facts to the formation of a general theory of borrowing – the unification of terminology, the identification of types of foreign vocabulary and the description of the specifics of its development by the recipient language. The first classification of borrowing was based, as a rule, on the nature of their assimilation in the borrowing language. One of the first comprehensive studies in the field of Russian-German contact was the work of N. F. Potemkina, dedicated to German borrowings of the 19th-20th centuries. It describes the historical prerequisites of linguistic contact and establishes the reasons for borrowing in the conditions of written and oral contacts between Russian and German during the period under study. The author singled out the lexical-thematic groups of the corresponding borrowed German words, identified and described the features of their semantic and morphological development. The research is based on actual data obtained by different linguists, and on the results of the author’s own observations.