Вплив розлучення батьків на життєдіяльність дитини молодшого шкільного віку

Вперше до наукового обігу введено поняття "життєдіяльність дитини молодшого шкільного віку, яка пережила розлучення". Виділено й охарактеризовано суспільно-діяльнісний та індивідуально-психічний її рівні. Цілісно розглянуто подію розлучення як динаміку негативних явищ (дестабілізація емоційних стосунків між подружжям, напружені батьківсько-дитячі взаємини до та після розлучення). Досліджено соціальну ситуацію розвитку молодших школярів після розлучення (частоту та характер взаємин між членами неповної сім'ї, вибір і тривалість дружніх стосунків з однокласниками), їх учбову (рівень успішності, негативні чиники впливу) та позашкільну діяльність. Проаналізовано психологічні зміни в особистості дітей, які пережили розпад сім'ї (виразність і стійкість емоційних переживань, ставлення до батьків). Показано відмінності у життєдіяльності молодших школярів залежно від тривалості часового проміжку після розлучення батьків. Розроблено й апробовано психокорекційну програму надання таким дітям психологічної допомоги. Проаналізовано психологічні особливості розвитку особистості дитини у сім'ї після розлучення батьків. Визначено деструктивні чинники взаємин між подружжям та їх вплив на особистість дитини, а також соціальні умови сприятливого перебігу її адаптації до нових стосунків з батьками у неповній сім'ї. Проаналізовано психологічні наслідки дестабілізації емоційних стосунків між батьками для дитини, узагальнено соціально-психологічний досвід життєдіяльності дитини у неповній сім'ї. З'ясовано, що розлучення батьків обумовлює появу деструктивних почуттів (провини, невпевненості у собі, тривожності, боязкості), які діти переживають протягом тривалого часу після розлучення. Доведено можливість зменшення їх негативного впливу на особистість молодшого школяра шляхом проведення психокорекційної роботи з використанням когнітивно-поведінкового підходу з елементами арт-, казко- й ігротерапії, психодрами та психогімнастики.

In dissertation work adduce theoretical generalization and experimental research of problem of influencing divorcing resulted on the vital functions of junior school age children, that was in the systematizations of scientific sources, exposed aspects in vital functions of junior pupils the period after divorcing: composition of the reorganization domestic systems; features of mutual relations between the members of the reorganization families; educational, out-of-school activity; specific of comradely relationships with class-mates; psychological descriptions of junior pupils depending of the type of the family and from duration of sentinel interval from the moment of structural deformation of family.
It proved, that structural deformation of family affects appearance in psychical organization of junior pupil’s sense of guilt in the divorcing parents; the destructive experience (diffidence, sense of guilt, sense of inferiority, anxiety, defencelessness) during great while after a divorce. It proved, that possibility of reduction of their negative influence on personality of junior pupil’s with application of active methods of psychological help.