Цифрові інструменти як чинник розвитку міжкультурної взаємодії майбутніх учителів музичного мистецтва в полікультурному середовищі ЗВО

У статті розглядається актуальна проблема трансформації вищої мистецької освіти в Україні, детермінована процесами глобалізації та інтенсивної діджиталізації. Наголошується на необхідності переосмислення професіограми сучасного вчителя музичного мистецтва, діяльність якого вимагає не лише високої виконавської майстерності, а й здатності до ефективної взаємодії в полікультурному середовищі. Методологія дослідження спирається на концепцію діалогу культур, аксіологічний підхід та парадигму цифрового гуманізму. Це дозволяє подолати наявний у наукових розвідках дисбаланс між вузькотехнологічним аспектом автоматизації навчання та гуманістичним змістом міжкультурного діалогу в мистецькій освіті. Здійснено системну класифікацію цифрових інструментів за функціональним призначенням (комунікаційні платформи, хмарні цифрові аудіостанції (DAW), сервіси колективної нотації, віртуальні музеї, відкриті освітні платформи). Доведено, що їх використання забезпечує детериторіалізацію мистецького досвіду. Обґрунтовано комплекс педагогічних умов розвитку міжкультурної взаємодії: формування цифрової грамотності, створення віртуальних творчих лабораторій на базі ЗВО та імплементація методу проєктів (зокрема, розробка мультимедійних матеріалів та реалізація проєкту «Цифровий атлас етномузики»). Констатовано, що системне впровадження спеціалізованого цифрового інструментарію перетворює освітнє середовище на відкриту платформу для міжкультурного професійного становлення, зміщуючи акцент із репродуктивного засвоєння знань на активне моделювання взаємодії. Це сприяє розвитку цифрової емпатії, комунікативної гнучкості та здатності майбутнього фахівця репрезентувати національну ідентичність у глобальному просторі. Окреслено перспективи подальших розвідок у сфері застосування штучного інтелекту для аналізу фольклору та розробки діагностичного інструментарію.

The article addresses the pressing issue of transforming higher arts education in Ukraine, driven by the processes of globalization and intensive digitalization. It emphasizes the need to reconceptualize the professional profile of a modern music teacher, whose work requires not only exceptional performance skills but also the capacity for effective interaction within a multicultural environment. The research methodology is grounded in the concept of the dialogue of cultures, the axiological approach, and the paradigm of digital humanism. This framework helps to overcome the existing imbalance in academic literature between the narrowly technological aspects of educational automation and the humanistic essence of intercultural dialogue in arts education. The study provides a systematic classification of digital tools based on their functional purpose (communication platforms, cloud-based digital audio workstations (DAWs), collaborative notation services, virtual museums, and open educational platforms). It demonstrates that the application of these tools facilitates the deterritorialization of the artistic experience. Furthermore, the article substantiates a set of pedagogical conditions for fostering intercultural interaction: developing digital literacy, establishing virtual creative laboratories within higher education institutions (HEIs), and implementing project-based learning (specifically, developing multimedia materials and realizing the Digital Atlas of Ethnomusic project). It is concluded that the systematic integration of specialized digital tools transforms the educational environment into an open platform for intercultural professional development, shifting the focus from reproductive knowledge acquisition to the active modeling of interaction. This process fosters digital empathy, communicative flexibility, and the pre-service teacher’s ability to represent their national identity within the global landscape. Finally, the paper outlines prospects for further research concerning the application of artificial intelligence in folklore analysis and the development of diagnostic tools.