Pro-Russian political forces in Europe: Factors of electoral support

The purpose of this study was to identify and systematise the key factors that determine the electoral support
for pro-Russian political forces in the European Union in the context of the Russian-Ukrainian war. To fulfil this purpose, a comprehensive analysis of the historical dynamics and current state of pro-Russian parties in the EU was performed, the level of their electoral support was investigated, and the key factors influencing their popularity were identified. The findings of the study show that Russian aggression against Ukraine has become a catalyst for significant transformations in the strategies and rhetoric of pro-Russian forces, forcing them to adapt to new geopolitical realities. The study covered a heterogeneous picture of electoral support for these parties in different EU countries: while in some states, especially in Central and Eastern Europe, there was a decline in the popularity of openly pro-Russian forces, in other countries they maintained or even strengthened their positions. The key factors contributing to the rise in popularity of pro-Russian
political forces were economic problems related to the energy crisis and inflation, Euroscepticism and anti-globalisation sentiment, and the influence of Russian disinformation. Cultural and historical ties with Russia also play a significant role, especially in Central and Eastern Europe. The study found that pro-Russian forces have adapted their rhetoric, often positioning themselves as “neutral” and focusing on criticising sanctions against Russia from an economic perspective. This strategy allows them to maintain electoral support while avoiding direct accusations of supporting the aggressor. A significant aspect of their activities has been the use of information technology to spread alternative narratives and undermine trust in European institutions. The findings of this study highlight the need for a comprehensive approach to countering pro-Russian influences in Europe, including strengthening economic solidarity in the EU, improving communication
between European institutions and citizens, and developing effective strategies to combat disinformation.

Дослідження було спрямоване на виявлення та систематизацію ключових факторів, що зумовлюють електоральну підтримку проросійських політичних сил у країнах Європейського Союзу в умовах російсько- української війни. Для досягнення цієї мети було проведено комплексний аналіз історичної динаміки та сучасного стану проросійських партій у ЄС, досліджено рівень їхньої електоральної підтримки та визначено основні чинники, що впливають на їхню популярність. Результати дослідження показали, що російська агресія проти України стала каталізатором значних трансформацій у стратегіях та риториці проросійських сил, змусивши їх адаптуватися до нових геополітичних реалій. Виявлено неоднорідну картину електоральної підтримки цих партій у різних країнах ЄС: у той час як у деяких державах, особливо в Центральній та Східній Європі, спостерігалося зниження популярності відверто проросійських сил, в інших країнах вони зберегли або навіть посилили свої позиції. Ключовими факторами, що сприяють зростанню популярності проросійських політичних сил, виявилися економічні проблеми, повʼязані з енергетичною кризою та інфляцією, євроскептицизм та антиглобалістські настрої, а також вплив російської дезінформації. Культурні та історичні звʼязки з Росією також відіграють значну роль, особливо в країнах Центральної та Східної Європи. Дослідження показало, що проросійські сили адаптували свою риторику, часто позиціонуючи себе як «нейтральні» та зосереджуючись на критиці санкцій проти Росії з економічних позицій. Ця стратегія дозволяє їм зберігати електоральну підтримку, уникаючи прямих звинувачень у підтримці агресора. Важливим аспектом їхньої діяльності стало використання інформаційних технологій для поширення альтернативних наративів та підриву довіри до європейських інституцій. Результати дослідження підкреслюють необхідність комплексного підходу до протидії проросійським впливам у Європі, що включає посилення економічної солідарності в ЄС, покращення комунікації між європейськими інституціями та громадянами, а також розробку ефективних стратегій боротьби з дезінформацією.