Contemporary ukrainian lexicography: status, typology, and development trends

The paper notes that at the turn of the 21st century, the lexicographic process is intensified worldwide
due to the unique and advanced capabilities of dictionaries, namely: versatility, applied character, functional
representation of the material, logic, harmony and simplicity of description, schematic, comprehensive presentation of the material, as well as scientists’ efforts to meet the requirements and challenges of today that
are manifested in the improvement and development of innovative components, the involvement of modern
computer technology, and so on.
The drastic progress in a field of the dictionary-making is predetermined by dynamic scientific and
technological developments, and hence by the demands of modern users that finds its reflection in the
expansion of the object of research, the wealth of studies and its variety, etc. All this, in turn, is supported by
many extralinguistic factors, such as: computerization, deepening and expanding the acquired knowledge,
international collaboration, and the like.
A lexical model allowing for lexicographic construction according to the given parameters proved to be
the best one for presenting the results of research concerning not only all levels of the language structure, but
also phenomena or facts of the surrounding reality.
Currently, dictionaries continue to perform their traditional informative and normative function, and
are seen as a systematic, comprehensive collection of various information presented in an adequate way, a
means of recording human achievements, and a tool for their study, analyses, systematization, etc.
Since recent decades in the modern Ukrainian lexicographical scope there have appeared a lot of
encyclopedic, reference publications from various fields of knowledge, for general and special purposes,
linguistic works like those of essential, borrowed words, neologisms; terminological, translated dictionaries;
works of mixed type, educational works, etc.

У статті зазначається, що в кінці ХХ ‒ на початку ХХІ століть у всьому світі відбувається
інтенсифікація лексикографічного процесу завдяки унікальним і сучасним можливостям словників:
універсальності їх застосування, прикладному характеру, функційному представленню
досліджуваного матеріалу, логічності, стрункості й простоті опису, схематичності, вичерпності
відтворення матеріалу, а також намаганням відповідати вимогам і викликам сьогодення, що
проявляється у вдосконаленні й розробці інноваційних складових, залученні сучасних комп’ютерних
технологій тощо.
Стрімкий прогрес словникарства обумовлюється динамічними процесами в науково-технічному
розвитку людства, а отже, й сучасними запитами користувачів, що знайшло відображення в
розширенні об’єкту дослідження, величезній кількості, різноманітності праць, що, в свою чергу,
підтримується багатьма екстралінгвістичними факторами: глобалізацією, комп’ютеризацією,
поглибленням і розширенням набутих знань, міжнародною співпрацею та ін.
У сучасній лінгвістиці словникарська модель з можливостями лексикографічного
конструювання за заданими параметрами виявилася найкращою для представлення результатів
дослідження, що стосуються не тільки всіх рівнів мовної структури, але й явищ або фактів
оточуючої дійсності.
Наразі словникарські праці, традиційно виконуючи як інформативну, так і нормативну функції,
є системним, комплексним зібранням різноманітної інформації, представленої у найкомфортніший
спосіб, засобом фіксації досягнень людства, інструментом їх дослідження, аналізу, систематизації і
т. ін.
За останні десятиріччя в сучасному українському лексикографічному просторі з’явилося багато
енциклопедичних, довідкових видань з різних сфер або царин знань, для загальних і спеціальних цілей,
лінгвістичних праць: тлумачних, іншомовних слів, неологізмів, термінологічних, перекладних словників,
змішаного типу, навчальних творів тощо.