Згадати все : засвоєння уроків історії як імператив ефективного суспільства

Історична пам’ять як продукт символічних, міфологічних, аксіологічних та інших впливів може призводити до діаметрально протилежних ефектів – з одного боку, до “забування” як тенденційного приховування, витіснення на віддалену периферію пам’яті неприємних, фрустраційних аспектів минулого; з іншого боку, до псевдоамнезії (амнезії навпаки), коли пам’ять унаслідок навіювальних впливів у найдрібніших деталях “пам’ятає” те, чого насправді ніколи не було. Щоб не потрапити в численні пастки історичної пам’яті, необхідний транпарентний суспільний дискурс щодо амбівалентних аспектів минулого, організований на принципах деліберативної демократії , системного аналізу і критичного мислення.

Historical memory as a product of symbolic, mythological, axiological and other influences can lead to diametrically opposed effects – on the one hand, to “forgetting” as a tendentious concealment, pushing unpleasant, frustrating aspects of the past to the distant periphery of memory; on the other hand, to pseudoamnesia (amnesia in reverse), when memory, due to suggestive influences, “remembers” in the smallest details what never actually happened. In order not to fall into the numerous traps of historical memory, a transparent public discourse on ambivalent aspects of the past is necessary, organized on the principles of deliberative democracy, systemic analysis and critical thinking.