Педагогічні умови розвитку ШІ-грамотності майбутніх педагогів у змішаному навчанні

Мета – теоретично обґрунтувати й систематизувати педагогічні умови розвитку ШІ-грамотності майбутніх педагогів у змішаному навчанні. Методи: теоретичний аналіз і синтез; термінологічний і поняттєво-структурний аналіз; узагальнення, систематизація та класифікація педагогічних умов; порівняльно-логічний аналіз. Результати. ШІ-грамотність майбутнього педагога у змішаному навчанні визначено як поєднання знань про можливості та обмеження ШІ, практичних умінь застосування у педагогічних ситуаціях і професійного судження щодо доречності, етики та наслідків використання. Її проявами у професійній діяльності окреслено: постановку коректних запитів; перевірку та виправлення результатів; проєктування завдань і оцінювання так, щоб не відбувалася підміна діяльності; дотримання доброчесності й безпеки даних; прозоре окреслення власного внеску в отриманий результат. На цій основі систематизовано п’ять педагогічних умов, що переводять використання ШІ з ситуативного рівня у керований прогнозований підхід: 1) цільова спрямованість, критерії та правила відповідального використання ШІ; 2) автентичні педагогічні завдання і оновлення оцінювання під ШІ-середовище; 3) етика, академічна доброчесність і безпека освітніх даних як вбудований регулятор практик; 4) поетапне формування з методичним супроводом і рефлексією; 5) організація взаємодії у змішаному форматі та забезпечення доступності. У висновках запропоновано практичні рішення реалізації кожної з умов в змісті професійної підготовки майбутніх педагогів. Наукова новизна полягає в систематизації комплексу педагогічних умов розвитку ШІ-грамотності у змішаному навчанні як цілісного механізму впливу на освітню взаємодію. Практичне значення полягає в можливості використовувати запропоновані умови як методичну основу проєктування підготовки майбутніх педагогів. Перспективи подальших пошуків полягають в емпіричній пере-вірці результативності комплексу умов у різних освітніх програмах.

The purpose of the article is to theoretically substantiate and systematize the pedagogical conditions for developing AI literacy in pre-service teachers in blended learning. Methods: theoretical analysis and synthesis; terminological and conceptual analysis; generalization and classification of pedagogical conditions; comparative-logical analysis. Results. AI literacy of a pre-service teacher in blended learning is defined as an integration of knowledge about the capabilities and limitations of AI, practical skills for its use in pedagogical situations, and professional judgement regarding the appropriateness, ethics, and consequences of use. Its manifestations in professional practice include formulating well-structured prompts, verifying and correcting AI outputs, designing learning tasks and assessment so that AI does not substitute for learners’ activity, ensuring academic integrity and educational data security, and transparently disclosing one’s own contribution to the final result. On this basis, five pedagogical conditions are systematized that shift AI use from a situational level to a managed and predictable approach: (1) goal alignment, criteria, and rules for responsible AI use; (2) authentic pedagogical tasks and assessment adapted to AI-mediated learning; (3) ethics, academic integrity, and educational data security as built-in regulators of practice; (4) staged development supported by methodological scaffolding and reflection; (5) organization of interaction in a blended format and ensuring accessibility. The conclusions propose practical ways to implement each condition in teacher education. Scientific novelty lies in conceptualizing the set of conditions as an integrated mechanism shaping educational interaction. Practical significance is the use of these conditions as a methodological basis for curriculum design. Further research should empirically test their effectiveness across different programs.