Професійна культура як чинник самоорганізації педагогічної діяльності

У статті визначено та проаналізовано сутність саморегуляції педагогічної діяльності як рефлексивної особистісної характеристики і категорії психолого-педагогічної науки, яка відображає процес забезпечення ефективної взаємодії вчителя із змістом і результатами власної педагогічної діяльності, приведення своїх можливостей відповідно до її вимог; автор підкреслює складність і багатоаспектність процесу саморегуляції педагогічної діяльності, його динамічний комплексний характер обумовлюють необхідність досліджувати його з позицій системного підходу, який виявляється в усвідомленні мети, мотивів, моделюванні умов, розробці програми діяльності, у пошуку причин її неуспішності, коли від наслідків результатів учитель просувається до причин, тобто організує і регулює власну діяльність як систему, здійснює її корегування відповідно до вимог конкретної ситуації.

The article defines and analyzes the essence of self-educational activity as reflective of personal characteristics and category of psycho-pedagogy, which reflects the process of ensuring the effective interaction of the teacher with the content and the results of own educational activities, bringing capacity accordingly with requirements; the author emphasizes the complexity and multidimensional nature of the process of self-teaching activities, its dynamic complex nature necessitates to explore it with the system approach, which is revealed in the sense of purpose, motivation, simulation conditions, the development of the program of activities, to find the reasons for its slowness, when the consequences of the results of the teacher moves to reason, that is, organizes and regulates its own activities as a system, it performs correction according to the
requirements in given situation.