Токенізація реальних активів і цифрові боргові інструменти як механізм фінансування відбудови України: інституційно-правова модель

У статті досліджено правові та інституційні передумови використання токенізації реальних активів і цифрових боргових інструментів як засобів мобілізації капіталу для повоєнного відновлення України. Вихідним є положення про те, що потреби відновлення не можуть покриватися лише бюджетними ресурсами, грантами або традиційними інструментами публічних фінансів. Токенізація розглядається не як альтернатива державному чи донорському фінансуванню, а як додатковий механізм поєднання проєктів відновлення з ринками капіталу через цифрове представлення прав, участь інвесторів, прозорість фінансових потоків і контроль за цільовим використанням коштів. Проведено розмежування таких інструментів зі спекулятивними криптоактивами та акцентовано на можливості їх застосування в межах регульованих фінансових ринків. Особливу увагу приділено токенізованим борговим інструментам, зокрема цифровим облігаціям, які є юридично придатною формою для фінансування відбудови. Їх ефективність залежить не від використання технології розподіленого реєстру, а від якості правової конструкції, що охоплює визначеного емітента, захищену вимогу інвестора, джерело погашення, правила розкриття інформації, комплаєнс-процедури та нагляд. Обґрунтовано проєктно орієнтовану інституційно-правову модель, за якої токенізований інструмент пов’язується з конкретним проєктом відновлення, його бюджетом, закупівлями, етапами реалізації, звітністю та очікуваними результатами. DREAM може бути інформаційним шаром для моніторингу проєктного циклу та зменшення асиметрії між державою, громадами, інвесторами й виконавцями. З огляду на перехідний стан законодавства про віртуальні активи доведено доцільність тестування таких інструментів у форматі пілотних моделей, узгоджених із механізмами ринків капіталу, регуляторними підходами Європейського Союзу, стандартами запобігання та протидії відмиванню доходів і фінансуванню тероризму, вимогами захисту інвесторів і цифрової операційної стійкості.

The article examines the legal and institutional prerequisites for using real-world asset tokenization and digital debt instruments as potential tools for mobilizing capital for Ukraine’s post-war recovery. The study proceeds from the premise that recovery needs cannot be sustainably covered only by budgetary resources, grants or traditional public finance instruments. Tokenization is considered not as an alternative to state or donor funding, but as an additional mechanism for connecting recovery projects with capital markets through digital representation of rights, broader investor participation, transparency of financial flows and control over the targeted use of funds.
The article distinguishes these instruments from speculative crypto-assets and emphasizes their possible use within regulated financial markets. Particular attention is paid to tokenized debt instruments, including digital bonds, as a legally more relevant form for reconstruction projects. Their effectiveness depends not on the mere use of distributed ledger technology, but on the quality of the legal structure: a clearly identified issuer, a protected investor’s claim, a defined source of repayment, disclosure rules, custody arrangements, compliance procedures and supervision. The study substantiates a project-based institutional and legal model in which a tokenized instrument is linked to a specific recovery project, its budget, procurement procedures, implementation stages, reporting obligations and expected results. In this context, the DREAM digital ecosystem may serve as an information layer for monitoring the project cycle and reducing information asymmetry between the state, local communities, investors and project implementers. Given the transitional state of Ukrainian legislation on virtual assets, the article argues that tokenized recovery instruments should first be tested through controlled pilot models based on capital market mechanisms and aligned with EU regulatory approaches, AML/CFT standards, investor protection and digital operational resilience requirements.