Сучаснi конфлiкти у фокусi мiждисциплiнарного аналiзу: вiд вiйськово-промислової мобiлiзацiї до боротьби за символiчний суверенiтет

У статтi здiйснено концептуалiзацiю сучасних конфлiктiв як багатовимiрного предмета мiждисциплiнарного полiтологiчного аналiзу. Актуальнiсть дослiдження зумовлена тим, що сучаснi вiйни та конфлiкти дедалi рiдше можуть бу-ти поясненi в межах класичних моделей мiждержавного зiткнення, громадянської вiйни або локального полiтичного насильства. Вони постають як складнi процеси трансформацiї полiтичного порядку, у яких поєднуються вiйськова сила, оборонно-промислова мобiлiзацiя, логiстична спроможнiсть, цифровi технологiї, кiбероперацiї, iнформацiйно-наративнi кампанiї, зовнiшнє втручання, локальна стiйкiсть, мiжнародне визнання та боротьба за символiчний суверенiтет. Метою статтi є розкриття трансформацiї природи сучасних конфлiктiв у мiждисциплiнарному та полiтологiчному вимiрах шляхом визначення їхнiх поняттєвих меж, основних типiв i ключових механiзмiв впливу на полiтичний порядок, iнституцiй-ну стiйкiсть i символiчний суверенiтет. Для досягнення цiєї мети у статтi уточнено поняття сучасного конфлiкту як категорiї мiждисциплiнарного аналiзу, систематизовано основнi типи сучасних конфлiктiв за критерiями акторiв, простору, засобiв ведення, iнтенсивностi, полiтичної мети та символiчного змiсту, а також обґрунтова-но аналiтичну модель дослiдження сучасних конфлiктiв як процесiв трансформацiї полiтичного порядку — вiд матерiальної мобiлiзацiї до боротьби за легiтимнiсть i символiчний суверенiтет.
У статтi систематизовано основнi типи сучасних конфлiктiв: мiждержавнi, громадянськi, проксi-, гiбриднi, кiбер-, iнформацiйнi, кримiналiзованi, одностороннє насильство проти цивiльних, урбанiзованi, ресурсно-клiматичнi, iдентичнiснi та символiчнi конфлiкти. Обґрунтовано, що цi типи не слiд розглядати як взаємовиключнi категорiї. Навпаки, вони функцiонують як аналiтичнi лiнзи, якi дозволяють дослiдниковi виявити акторiв конфлiкту, простiр протиборства, засоби ведення, рiвень iнтенсивностi, полiтичну мету, символiчний змiст i показники для вимiрювання. Окремо розкрито значення символiчного суверенiтету як права полiтичної спiльно-ти бути автором власної iсторiї, iдентичностi, легiтимностi та майбутнього. Доведе-но, що боротьба за символiчний суверенiтет не є другорядним або «м’яким» вимiром конфлiкту, адже саме через наративи легiтимуються або делегiтимуються полiтичнi претензiї, насильство й моделi майбутнього полiтичного порядку. У пiдсумку запропоновано аналiтичну модель, у якiй сучасний конфлiкт постає як взаємодiя 4 вимiрюваних блокiв.
Зроблено висновок, що сучаснi конфлiкти потребують мiждисциплiнарного дослiдження, але з чiтким полiтологiчним ядром. Таким ядром є питання влади, iнституцiй, легiтимностi, суверенiтету, суб’єктностi та полiтичного порядку. Запропонована рамка дозволяє аналiзувати сучаснi конфлiкти не лише як подiї насильства, а як процеси глибокої трансформацiї держави, суспiльства, мiжнародного середовища й символiчних пiдстав полiтичної спiльноти.

The article conceptualizes contemporary conflicts as a multidimensional object of interdisciplinary political science analysis. The relevance of the study is determined by the fact that contemporary wars and conflicts can increasingly rarely be explained within the framework of classical models of interstate confrontation, civil war, or local political violence. They emerge as complex processes of transformation of the political order, combining military power, defence-industrial mobilization, logistical capacity, digital technologies, cyber operations, informational and narrative campaigns, external intervention, local resilience, international recognition, and the struggle for symbolic sovereignty. The purpose of the article is to reveal the transformation of the nature of contemporary conflicts in interdisciplinary and political science dimensions by defining their conceptual boundaries, main types, and key mechanisms of influence on the political order, institutional resilience, and symbolic sovereignty. To achieve this purpose, the article clarifies the concept of contemporary conflict as a category of interdisciplinary analysis; systematizes the main types of contemporary conflicts according to the criteria of actors, space, means of conduct, intensity, political objectives, and symbolic content; and substantiates an analytical model for studying contemporary conflicts as processes of transformation of the political order — from material mobilization to the struggle for legitimacy and symbolic sovereignty. The article systematizes the main types of contemporary conflicts: interstate, civil, proxy, hybrid, cyber, informational, criminalized, one-sided violence against civilians, urbanized, resource-climatic, identity-based, and symbolic conflicts. It is argued that these types should not be regarded as mutually exclusive categories. On the contrary, they function as analytical lenses that allow the researcher to identify the actors of the conflict, the space of confrontation, the means of conduct, the level of intensity, the political objective, the symbolic content, and the indicators for measurement. Particular attention is paid to the significance of symbolic sovereignty as the right of a political community to be the author of its own history, identity, legitimacy, and future. The article demonstrates that the struggle for symbolic sovereignty is not a secondary or “soft” dimension of conflict, since it is precisely through narratives that political claims, violence, and models of a future political order are legitimized or delegitimized. As a result, the article proposes an analytical model in which contemporary conflict appears as the interaction of five measurable blocks. The article concludes that contemporary conflicts require interdisciplinary research, but with a clearly defined political science core. This core consists of the issues of power, institutions, legitimacy, sovereignty, agency, and political order. The proposed framework makes it possible to analyze contemporary conflicts not merely as events of violence, but as processes of profound transformation of the state, society, the international environment, and the symbolic foundations of a political community.