Educational and translators activities of Wilhelm Kiesewetter on the results of the expedition in the Crimea

Many European scientists and artists of the XVIII–XIX centuries travel to many distant countries. They dreamed of exploring the world, in order to subsequently transfer their knowledge and discoveries to society in the form of reports, paintings, texts, books and sculptures. With the help of their paintings, they wanted to convey the experience of communication and communication with other distant peoples. This didactic aspect was generally characteristic of genre art, which in the XIX century, gained popularity from the European public. At the same time, subject paintings based on the personal experience of the traveler and the artist were considered. One of these artists was the Berlin artist-ethnographer Wilhelm Kiesewetter. He made two different journeys and for fourteen years traveled in Scandinavia, the European part of Russia, the Crimea and the Caucasus. He traveled on foot, riding and riding in a carriage, traveling with the help of camels and ships. It was financed by making portraits that sold well in Sweden. The work presents his paintings depicting the life and life of people living in the Crimea. In his expeditions, Kiesewetter drew different peoples”, in order to later lay the foundation of the museum of man. He really wanted and hoped that his travel results and the material brought in the form of public exhibitions would be of great public interest. Kiesewetter noted: “what could be more interesting than observing the diversity of different peoples living in this world at the same time with us”.

Багато європейських вчених та художників XVIII–XIX століть подорожували у далекі країни. Вони мріяли досліджувати світ, щоб згодом передати свої знання та відкриття суспільству у формі доповідей, картин, текстів, книг та скульптур. За допомогою своїх картин вони хотіли передати досвід спілкування з іншими народами. Цей дидактичний аспект був загалом характерний для жанрового мистецтва, яке в XIX столітті здобуло популярність у європейської громадськості. Одночасно були розглянуті предметні картини, засновані на особистому досвіді мандрівника, перекладача та художника. Одним із таких художників був берлінський художник-етнограф Вільгельм Кізеветтер. Він здійснив дві різні мандрівки і протягом чотирнадцяти років мандрував Скандинавією, європейською частиною Росії, Кримом та Кавказом. Він подорожував пішки, їхав у вагоні, подорожував за допомогою верблюдів і кораблів. Мандрування він фінансував роблячи портрети, які добре продавались у Швеції. У роботі представлені його картини із зображенням життя та побуту людей, що живуть у Криму. У своїх експедиціях Кізевететр малював різних народів, щоб згодом закласти фундамент музею людини. Він дуже хотів і сподівався, що його результати подорожей та матеріал у формі публічних вистав, становлять великий суспільну зацікавленість”. Кізеветтер зазначав: “що може бути цікавішим, ніж спостерігати за різноманітністю різних народів, що живуть у цьому світі одночасно з нами”.

Многие европейские ученые и художники XVIII–XIX веков путешествовали во многие далекие страны. Они мечтали исследовать мир, чтобы впоследствии передать свои знания и открытия обществу в форме отчетов, картин, текстов, книг и скульптур. С помощью своих картин они хотели передать опыт общения с другими далекими народами. Этот дидактический аспект был в целом характерен для жанрового искусства, которое в XIX веке завоевало популярность у европейской публики. В то же время рассматривались тематические картины, основанные на личном опыте путешественника , переводчика и художника. Одним из таких художников был берлинский художник-этнограф Вильгельм Кизеветтер. Он совершил два разных путешествия и в течение четырнадцати лет путешествовал по Скандинавии, европейской части России, Крыму и Кавказу. Он путешествовал пешком, катался верхом и катался на карете, путешествовал с помощью верблюдов и кораблей. Путешествия он финансировал за счет создания портретов, которые хорошо продавались в Швеции. В работе представлены его картины, изображающие жизнь и быт людей, проживающих в Крыму. В своих экспедициях Кизеветтер рисовал разные народы, чтобы впоследствии заложить фундамент музея человека. Он действительно хотел и надеялся, что его результаты путешествий и материалы, представленные в форме публичных выставок, будут представлять большой общественный интерес. Кизеветтер отметил: “Что может быть интереснее, чем наблюдать за разнообразием разных народов, живущих в этом мире одновременно с нами”.